Каус Австраліс
Шаблон:Зірка begin Шаблон:Зірка image Шаблон:Зірка observe Шаблон:Зірка character Шаблон:Зірка astrometry Шаблон:Зірка detail Шаблон:Зірка catalog Шаблон:Зірка reference Шаблон:Зірка end
Каус Австраліс[1] (ε Стрільця, ε Sgr) — подвійна зоряна система в сузір'ї Стрільця, найяскравіша зоря сузір'я. Видима зоряна величина +1,85[2].
Каус Австраліс перекладається як «південна частина лука». Разом із Каус Медіус (δ Стрільця) і Каус Бореаліс (λ Стрільця) вона утворює лук Стрільця.
Умови спостереження
Зоря Каус Австраліс має велике південне схилення. У південній півкулі зоря відіграє важливу навігаційну роль. Із території України видима тільки у південних областях улітку.
Характеристики
Яскравий компонент (Каус Австраліс А) - блакитний гігант спектрального класу В 9,5 III[3]. Він приблизно в 5 разів масивніший за Сонце і в 7 разів більший за радіусом. Діаметр зорі дорівнює приблизно 10 мільйонам кілометрів. Відстань до зорі — 44 парсек (145 світлових років). Температура поверхні зорі дорівнює 9 200 Кельвінів (в 1,5 рази вища сонячної).
Зоря швидко обертається — швидкість обертання на екваторі у проєкції на промінь зору (Vesin(i) ) становить 236 км/с[4]. Також вона має потужне магнітне поле з напруженістю в діапазоні 10.5-130.5 Гаусів[5] та є джерелом рентгенівського випромінювання. Зважаючи на те, що система Каус Австраліс має надлишкове інфрачервоне випромінювання, можна припустити наявність навколозоряного пилового та уламкового диску. Виходячи з температури цього диску, він розташований на орбіті головної зорі системи приблизно на відстані 155 а.о. від неї[6].
На кутовій відстані 2,392 секунди під кутом 142,3° Каус Австраліс А має зорю-супутник із видимим блиском 14m. Це зоря головної послідовності з масою приблизно 95 % сонячної і приблизно 89 % від світності Сонця. На такій відстані до системи, цей кут еквівалентний фізичній відстані близько 106 а.о., тобто зоря-супутник перебуває всередині уламкового диску основної зорі. Система має вищу лінійну поляризацію, ніж очікується з її відстані до Сонця; як пояснення запропоновано розсіювання світла від уламкового диска супутника[7]. До ідентифікації супутника (1993 року за допомогою коронографа адаптивної оптики), імовірно він був відповідальний за спектральні аномалії, які приписували головній зорі[8].
На відстані 32,3 кутових секунди виявлено зорю-кандидата у третій компонент системи[9].
Примітки
Посилання
Шаблон:Сузір'я Стрільця Шаблон:Astro-stub
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюaes_455не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюclpl4не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюhouk1979не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюaaa393_897не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюaaa407_631не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюapj745_2_147не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюcotton16не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюaj105_3_1108не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюaaa372не вказано текст