Закон діючих мас

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:UniboxЗако́н ді́ючих мас (рос. закон действующих масс; англ. mass action law; нім. Massenwirkungsgesetz n) —

1) У хімічній термодинаміці: для реакції

iνiAi=0,

де Ai — символи хімічних речовин, що беруть участь у реакції, νi — стехіометричні коефіцієнти, концентрації (активності) реагентів ci у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність

iciνi=Kc(P,T),

де Kc — константа хімічної рівноваги.

Наприклад, при хімічній реакції з вихідними реагентами A та B і продуктами реакції С та D:

aA + bB = cC + dD, закон діючих мас записується (k1 — константа швидкості прямої реакції, k2 — константа швидкості зворотної реакції):

w1=k1CAaCBb

w2=k2CCcCDd

В умовах рівноваги (w1=w2):

k1k2=CCcCDdCAaCBb=Kc.

2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність збігається з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції:

R=γciνi,

де γ — коефіцієнт пропорційності.

Закон діючих мас встановили Като Максиміліан Гульдберґ і Петер Вааґе в 1860—1870 роках.

Теорія

У стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гіббса повинна мати мінімальне значення, тому

ΦN1+ΦN2N2N1+=0.

Виходячи з рівнянь реакції

NiN1=νiν1,

а тому

iμiνi=0,

де μi — хімічний потенціал i-го реагента. Це рівняння є загальною формою запису закону, часткову форму якого можна отримати, виразивши хімічні потенціали через концентрації.

μi=kBTlnPi+χi(T),,

де Pi — парціальний тиск, а χ(T) — певна функція від термператури. Парціальні тиски кожної з речовин, що беруть участь у реакції, пропорційні їхнім концентраціям. Після нескладних перетворень можна отримати

ciνi=Piνieiνiχi/kBT=Kc(P,T).

Стала хімічної рівноваги не залежить від початкової концентрації реагентів, а визначається лише тиском і температурою.

Див. також

Література

Посилання

Примітки

Шаблон:Reflist