Закон Мозлі

Спектральні $K_{\alpha }$ та $K_{\beta }$ лінії для низки хімічних елементів

Закон Мозлі — емпірично встановлена залежність частоти та довжини хвилі серій характеристичного рентгенівського випромінювання від атомного номера хімічного елемента. Встановлений англійським фізиком Генрі Мозлі в 1913 році.

Для лінії $K_{\alpha }$ характеристичного випромінювання закон Мозлі має вигляд:

$\frac{1}{{\lambda }_{K_{\alpha }}}=R(Z-1{)}^2(\frac{1}{1^2}-\frac{1}{2^2})$

Для інших серій

$\frac{1}{{\lambda }_{K_{\alpha }}}=R(Z-{\sigma }_{mn}{)}^2(\frac{1}{n^2}-\frac{1}{m^2})$,

де ${\sigma }_{mn}$ — деяке число, що описує екранування заряду ядра внутрішніми електронами.

Закон носить ім'я свого першовідкривача — англійського фізика Генрі Мозлі.

Історичне значення

Закон Мозлі відіграв дуже важливу роль в ідентифікації хімічних елементів та визначення їхнього місця в періодичній таблиці. Складаючи періодичну таблицю, Дмитро Менделєєв опирався на відомі значення атомних мас елементів. Однак йому довелося переставити деякі елементи місцями й припустити існування інших, ще невідомих.

На відміну від атомної маси, закон Мозлі не має винятків — спектральні лінії характеристичного рентгенівського випромінювання розташовані у строгій закономірності. Аналіз їхніх частот дозволив точно встановити місця в періодичній таблиці перехідних елементів, які мають схожі хімічні властивості й не сильно різняться за масою. Аналіз спектрів допоміг також переконатися в тому, що в періодичній таблиці нема прогалин — від водню до урану рівно 92 хімічні елементи.

Див. також

• Рентгенофлуоресцентний аналіз

Джерела

• Шаблон:Cite book