Глутатіон

Глутатіон (L-γ-глутаміл-L-цистеїніл-гліцин) — біологічно активний трипептид, який виявляють у всіх організмах. Складається із залишків γ-глутамінової кислоти, цистеїну та гліцину..

У природі

Глутатіон міститься в усіх живих клітинах. Багато його у зародках пшеничного зерна й дріжджах. Роль глутатіону в метаболізмі полягає у тому, що він є потужним відновником й легко окиснюється, подібно до цистеїну. Як і у цистеїні, окиснюється сульфгідрильна група $\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{H}$ (віднімається водень) й дві молекул відновленого $\mathrm{S}\mathrm{H}$-глутатіону сполучаються дисульфідним зв'язком $\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{-},$ утворюючи молекулу окисненого $\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{-}\mathrm{S}\mathrm{-}$глутатіону.

Взаємоперетворення окисненої та відновленої форм глутатіону каталізуються в організмі відповідним ферментом. Глутатіон значно впливає на активність багатьох ферментів, дія яких пов'язана із перетворенням білків.

Біосинтез

Глутатіон синтезується з амінокислот — L-цистеїну, L-глутамінової кислоти й гліцину. Синтез відбувається у дві стадії:

• На першій стадії синтезується γ-глутамілцистеїн із глутамату й цистеїну за допомогою ферменту γ-глутамілцистеїнсинтетази (Див. Глутаматцистеїнлігаза). Ця реакція є лімітуючою в синтезі глутатіону;
• На другій стадії фермент глутатіонсинтетаза приєднує залишок гліцину до С-кінця γ-глутамілцистеїну.

Література

• Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993;
• Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.
• Шаблон:УРЕ