Гамма

Шаблон:Otheruses Шаблон:Грецька літера Шаблон:Грецька абетка Шаблон:Без джерел Γ, γ (назва: га́мма, Шаблон:Lang-el) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3». Походить від фінікійської літери (гімель); від неї походять кириличні літери Г і Ґ та латинські C і G.

Кодування мовою [[TeX|Шаблон:TeX]]: $\mathrm{\Gamma }$ — \Gamma, $\gamma$ — \gamma.

Використання

Алфавіт на чорнофігурній вазі, з Λ-подібною гаммою.

У давньогрецькій мові гамма позначала дзвінкий м'якопіднебінний проривний Шаблон:IPA. У новогрецькій вона позначає дзвінкий спірант і реалізовується або як твердопіднебінний /ʝ/ (перед голосними переднього ряду, /e/, /i/), або як м'якопіднебінний /ɣ/ (в усіх інших випадках).

І в давній і в новогрецькій перед іншими велярними (κ, χ, ξ) гамма позначає м'якопіднебінний носовий Шаблон:IPA. Подвійна гамма γγ позначає послідовність Шаблон:IPA (фонетична варіація Шаблон:IPA) або Шаблон:IPA.

Інше використовування

Велика літера

• У математиці:
  • $\mathrm{\Gamma }(x)$ — гамма-функція.
  • $\mathrm{\Gamma }(k,\theta )$ — гамма-розподіл із параметрами $k$ і $\theta$.
  • $\mathrm{\Gamma }$ — стрічковий алфавіт машини Тюрінга.
• У фізиці (спектроскопії) — ширина спектральної лінії

Мала літера

• В астрономії — найчастіше третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ях (позначення Байєра).
• У математиці — стала Ейлера — Маскероні.
• У міжнародному фонетичному алфавіті — позначення дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного звуку. Маленька гамма, що лежить над базовою лінією, а не перетинає її, (Шаблон:IPA) позначає неогублений голосний заднього ряду високосереднього піднесення.
• У геометрії — традиційне позначення третього кута фігури, зазвичай, коли кути α і β вже є.
• У фізиці:
  • У ядерній фізиці — гамма-квант (гамма-промені).
  • У термодинаміці $\gamma =\frac{C_P}{C_V}=\frac{c_P}{c_V}$ — показник адіабати.
  • У матеріалознавстві — поверхнева енергія.
  • $\gamma =\frac{M}{L}$ — гіромагнітне співвідношення.
  • У геофізиці гамма — одиниця вимірювання напруженості магнітного поля.
  • У теорії відносності $\gamma =\frac{\mathrm{d}t}{\mathrm{d}\tau }$ — фактор Лоренца.
  • У спектроскопії — півширина спектральної лінії.