Вихори Гертлера

Ви́хори Ге́ртлера (Шаблон:Lang-en) — це вторинна течія, що виникає в приграничному шарі потоку рідини поблизу увігнутої поверхні. Якщо товщина приграничного шару набагато менша від радіуса кривини поверхні, тиск усередині приграничного шару залишається постійним уздовж нормалі до поверхні. З іншого боку, якщо товщина приграничного шару є порівнянною за порядком величини радіуса кривини поверхні, то відцентрова сила створює різницю тисків у приграничному шарі. Це призводить до відцентрової нестійкості (нестійкості Гертлера) приграничного шару з подальшим формуванням вихорів Гертлера.
Число Гертлера
На основі теоретичного аналізу Гертлер показав, що нестійкiсть має місце у приграничному шарі над увігнутою стінкою, коли параметр, який у подальшому був названий числом Гертлера, досягає певного критичного значення.
Число Гертлера () — це характеристичне число та критерій подібності у гідродинаміці, що дорівнює відношенню відцентрових сил до сил в'язкості всередині приграничного шару. Воно визначається як
де
- = зовнішня (за межами приграничного шару) швидкість;
- = товщина втрати імпульсу[1];
- = кінематична в'язкість;
- = радіус кривини поверхні.
Нестійкість Гертлера виникає коли перевищує 0,3.
Схожі явища
Подібне явище виникає внаслідок тієї самої відцентрової дії, іноді має місце в обертових потоках, які не слідують за вигнутою стінкою, наприклад, реберні вихори, що спостерігаються в слідах циліндрів[2] і створюються позаду рухомих елементів[3].
Див. також
Примітки
Посилання
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Вихори Гьортлера над увігнутою поверхнею вхідної частини вихрової камери / В. В. Бабенко, А. В. Воскобійник, В. А. Воскобійник, В. М. Турик // Прикладна гідромеханіка. — 2007. — Т. 9, № 2-3. — С. 25-36.
- ↑ Товщина втрати імпульсу — товщина шару гіпотетичної нев'язкої рідини, що рухається з рівномірною швидкістю, яка має такий самий імпульс, що втрачений реальною рідиною у приграничному шарі.
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite journal