Вектор намагніченості

Шаблон:Фізична теорія Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.

Позначається зазвичай літерами $𝐈$ або $𝐌$.

$𝐁=𝐇+4\pi 𝐈$,

де $𝐁$ — магнітна індукція, $𝐇$ — напруженість магнітного поля.

Фізична природа

Намагніченість зумовлена або мікроскопічними струмами, які виникають в речовині у зовнішньому магнітному полі, або спінами.

В певних речовинах, які називаються феромагнетиками намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля. Такі речовини утворюють постійні магніти.

Зв'язок з напруженістю магнітного поля

Наведена в середовищі намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля

$𝐈=\chi 𝐇$,

де величина χ — магнітна сприйнятливість.