Перетворення Чірнхауса

Матеріал з testwiki
Версія від 11:41, 14 липня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перетворення Чірнхауса — перетворення многочлена P(x) з коренями x1,...,xn в многочлен Q(x) з коренями φ(x1),,φ(xn), де φ(x) — також многочлен. Коефіцієнти Q можуть бути виражені через коефіцієнти P та φ.

Використовується для розв'язання рівнянь 3-го, 4-го степеня і спрощення загального вигляду рівнянь вищих степенів.

Лінійна заміна змінної

Використовуючи формулу бінома Ньютона, алгебричне рівняння

xn+a1xn1+a2xn2++an=0,n>1,

заміною y=x+a1n можна позбавити від ненульового коефіцієнта при степені yn1.

Так розв'язують квадратне рівняння та приводять кубічне рівняння до зведеної форми.

Рівняння степенів n > 2

В 1683 році німецький математик Еренфрід Вальтер фон Чірнхаус показав квадратичне перетворення:

yk=xk2+αxk1+β,

що позволяє звільнити рівняня степеня n > 2 від ненульових коефіцієнтів при yn1, yn2.

Рівняння степенів n > 4

Існує перетворення Чірнхауса 4-го степеня:

yk=xk4+αxk3+βxk2+γxk+δ

що позволяє звільнити рівняня степеня n > 4 від ненульових коефіцієнтів при yn1, yn2 та yn3.

Для n=5 цей результат був отриманий Брінгом в 1786, а для загального випадку Джерардом в 1834.

Після проведення ще однієї додаткової пропорційної заміни змінної, рівняння 5-го, 6-го і 7-го степенів зводились до виду:

x5+ax+1=0,
x6+ax2+bx+1=0,
x7+ax3+bx2+cx+1=0

від одного, двох і трьох параметрів відповідно.

Про розв'язок рівняння 7-го степеня, який є функцією трьох змінних йдеться в 13-ій проблемі Гільберта.

Узагальнення

Докладніше, нехай K – поле, а P(t) – многочлен від K. Якщо P є незвідним, то фактор-кільце кільця многочленів K[t] на головний ідеал, породжений P,

K[t]/(P(t))=L,

є розширення поля K. Ми маємо

L=K(α)

де α = t modulo (P). Тобто будь-який елемент L є многочленом від α, таким чином, є первісним елементом L. Інші варіанти β первісного елемента в L: для будь-якого такого вибору β ми матимемо за визначенням:

β=F(α),α=G(β),

з многочленами F і G над K. Тепер, якщо Q є мінімальним многочленом для β над K, ми можемо назвати Q перетворенням Чірнхауса P.

Тому множину всіх перетворень Чирнгауса незвідного многочлена слід описувати як множину всіх змін P, що залишає нерухомим L. Існує зв’язок із теорією Галуа, коли L є розширенням Галуа K. Тоді групу Галуа можна розглядати як усі перетворення Чирнгауса P до самого себе.

Див. також

Джерела

Шаблон:Алгебраїчні рівняння (список)