Розбиття Хегора

Матеріал з testwiki
Версія від 15:39, 4 травня 2023, створена imported>Lxlalexlxl
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розбиття Хегора — розбиття компактного орієнтованого тривимірного многовиду на два тіла з ручками.

Названо на честь Пола Хегора, який поклав початок вивченню таких розбиттів 1898 року[1].

Конструкція

Для будь-якого компактного тривимірного многовиду M існує поверхня S, яка розрізає M на два тіла з ручками, тобто на многовиди, гомеоморфні замкнутій області евклідового простору, обмеженій поверхнею.

Рід поверхні S називають родом розбиття. Розбиття M називають мінімальним, якщо M не допускає розбиття меншого роду. Мінімальне значення роду поверхні називають родом Хегора многовиду M.

Приклади

  • Тривимірна сфера S3 допускає розбиття Хегора роду нуль. Інакше кажучи, 2-вимірна сфера розрізає S3 на дві кулі.
    • Більш того, всі многовиди, що допускають розбиття Хегора роду нуль, гомеоморфні S3.
  • Вкладений тор розбиває сферу на два повні тори, що дає інше розбиття Хегора S3 роду 1. (Див. також розшарування Гопфа.)
  • Лінзові простори допускають розбиття Хегора роду один. Інакше кажучи, будь-який лінзовий простір можна розрізати тором на два повні тори.

Властивості

  • Лема Александера: з точністю до ізотопії, існує єдине (кусково-лінійне) вкладення двовимірної сфери в тривимірну сферу.
    • Цю теорему можна переформулювати так: тривимірна сфера S3 допускає єдине розбиття Хегора роду нуль.
  • Теорема Вальдгаузена[2]: кожне розбиття S3 виходить з розбиття роду нуль операцією зв'язної суми з розбиттям сфери роду 1.
  • Теорема Рейдемейстера — Зінгера: для будь-якої пари розбиттів H1 і H2 многовиду M існує третє розбиття H, яке є стабілізацією обох. Тобто H можна отримати з H1 і H2 взяттям зв'язної суми з розбиттям S3 роду 1.

Література

  • Математическая энциклопедия. М.: 197* — 1985, том 5, стр.780. (Разбиение Хегора.)
  • Фоменко, А. Т. Геометрия и топология. Наглядная геометрия и топология. М. 1992. (Глава 2. Многообразия малой размерности.)

Примітки

Шаблон:Reflist