Асимптотична щільність

Матеріал з testwiki
Версія від 16:57, 1 січня 2021, створена imported>Lxlalexlxl (Створено шляхом перекладу сторінки «Асимптотическая плотность»)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В теорії чисел асимптотична щільність — це одна з характеристик, які допомагають оцінити, наскільки велика підмножина множини натуральних чисел .

Інтуїтивно ми відчуваємо, що непарних чисел «більше», ніж квадратів; однак множина непарних чисел насправді не «більша» від множини квадратів: обидві множини нескінченні і зліченні, і, таким чином, можуть бути приведені у відповідність «один до одного» одна з одною. Очевидно, щоб формалізувати наше інтуїтивне поняття, потрібен кращий спосіб.

Якщо ми випадковим чином виберемо число з множини {1,2,,n}, то ймовірність того, що воно належить A, дорівнюватиме відношенню кількості елементів множини A{1,2,,n} до числа n. Якщо ця імовірність прямує до деякої границі при прямуванні n до нескінченності, цю межу називають асимптотичною щільністю A. Очевидно, що це поняття може розглядатися як імовірність вибору числа з множини A. Дійсно, асимптотична щільність (також, як і деякі інші види щільності) вивчається в імовірнісній теорії чисел (Шаблон:Lang-en).

Асимптотична щільність відрізняється, наприклад, від щільності послідовності. Негативною стороною такого підходу є те, що асимптотична щільність визначена не для всіх підмножин .

Визначення

Підмножина A натуральних чисел має асимптотичну щільність α, де 0α1, якщо границя відношення числа елементів A, що не перевершують n, до n при n існує і дорівнює α.

Більш строго, якщо ми визначимо для будь-якого натурального числа n лічильну функцію a(n) як число елементів A, що не перевершують n, то рівність асимптотичної щільності множини A числу α точно означає, що

lim\limits n+a(n)n=α.

Верхня і нижня асимптотичні щільності

Нехай A — підмножина множини натуральних чисел ={1,2,}. Для будь-якого n покладемо A(n)={1,2,,n}A і a(n)=|A(n)|.

Визначимо верхню асимптотичну щільність d(A) множини A як

d(A)=lim supna(n)n

де lim sup — часткова границя послідовності. d(A) також відоме як верхня щільність A.

Аналогічно визначимо d_(A), нижню асимптотичну щільність A як

d_(A)=lim infna(n)n

Будемо казати, що A має асимптотичну щільність d(A), якщо d_(A)=d(A). У цьому випадку вважатимемо d(A)=d(A).

Це визначення можна переформулювати:

d(A)=limna(n)n

якщо границя існує і скінченна.

Дещо слабше поняття щільності = верхня щільність Банаха; візьмемо A, визначимо d*(A) як

d*(A)=lim supNM|A{M,M+1,...,N}|NM+1

Якщо ми запишемо підмножину як зростаючу послідовність

A={a1<a2<<an<;n}

то

d_(A)=lim infnnan,
d(A)=lim supnnan

і d(A)=limnnan якщо границя існує.

Приклади

  • Очевидно, d() = 1.
  • Якщо для деякої множини A існує d(A), то для її доповнення маємо d(Ac) = 1 — d(A).
  • Для будь-якої скінченної множини додатних чисел F маємо d(F) = 0.
  • Якщо A={n2;n} — множина всіх квадратів, то d(A) = 0.
  • Якщо A={2n;n} — множина всіх парних чисел, тоді d(A) = ½. Аналогічно, для будь-якої арифметичної прогресії A={an+b;n} отримуємо d(A) = 1/a.
  • Щільність множини надлишкових чисел міститься між 0.2474 і 0.2480.
  • Множина A=n=0{22n,,22n+11} чисел, чиє двійкове подання містить непарне число цифр, — приклад множини, що не має асимптотичної щільності, оскільки верхня щільність дорівнює
d(A)=limm1+22++22m22m+11=limm22m+213(22m+11)=23,
тоді, як нижня
d_(A)=limm1+22++22m22m+21=limm22m+213(22m+21)=13.