Уявний час

Уявний час — це поняття квантової механіки, яке використовується в поєднанні квантової механіки та статистичної фізики.

Уявний час складно візуалізувати. Якщо ми уявимо собі «дійсний час» у вигляді лінії, що проходить між «минулим» і «майбутнім», то вісь уявного часу буде проходити перпендикулярно до цієї лінії, абсолютно так само, як вісь уявних чисел проходить перпендикулярно до осі дійсних чисел у теорії комплексних чисел. Слід зазначити, що слова «уявний» і «дійсний» не варто трактувати в їхньому звичайному, побутовому значенні: ці слова означають лише дійсну і уявну частину числа і ніяк не пов'язані з існуванням об'єкта.

У квантовій механіці

У квантовій механіці уявний час $\tau$ виходить із дійсного часу $t$ через так званий поворот Віка в комплексній площині на $\pi /2$: $\tau =it.$ Можна показати, що за скінченної температурі $T$ функція Гріна буде періодичною за уявним часом з періодом $2\beta =\frac{2}{T}.$ Тому перетворення Фур'є містять тільки дискретний набір частот, який називається набором Шаблон:Нп.

В космології

Шаблон:Цитата Поняття уявного часу також використовується в космології для опису моделі Всесвіту. Варто відзначити, що Стівен Гокінг популяризував ідею уявного часу в своїх книгах, наприклад, в «Короткій історії часу» або «Чорні дірки і молоді всесвіти».

У космології уявний час допомагає «згладити» гравітаційні сингулярності, що усуває низку проблем, оскільки в сингулярностях звичайні закони нашого простору не виконуються. Але за використання уявного часу можна уникнути цих сингулярностей, зробивши їх звичайними точками простору.

Див. також

• Евклідова квантова гравітація
• Багатовимірний час

Посилання

• Лекція Гокінга
• The Digital Cast of Being