Вольфрамати

Матеріал з testwiki
Версія від 07:30, 28 січня 2025, створена imported>Lxlalexlxl
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хімічна будова іона ортовольфрамату (WOA4A2)

Вольфрама́т — хімічна сполука, яка містить оксоаніон вольфраму або є змішаним оксидом, що містить вольфрам. Вольфрамати — солі вольфрамових кислот. Найпростіший іон вольфраму - WOA4A2, «ортовольфрамат».[1] Багато інших вольфраматів належать до великої групи багатоатомних іонів, які називаються поліоксометалатами («POMs»), а саме - до ізополіоксометалатів, які містять поряд з киснем і, можливо, воднем, лише один інший елемент. Майже всі корисні вольфрамові руди є вольфраматами.

Структури

Ортовольфрамати мають стійку кристалічну структуру на основі тетраедричної групи WOA4A2 з короткими відстанями W–O 1,79 Å. Структурно вони подібні до сульфатів. У поліоксовольфраматах переважають шестикоординатні октаедрічні групи. У цих сполуках відстані W–O подовжені.[1]

Деякі приклади іонів вольфрамату:[2]

  • HWOA4A2 (гідрогенвольфрамат)[2]
  • полімерні іони WA2OA7A2 різної структури у NaA2WA2OA7, LiA2WA2OA7 та AgA2WA2OA7[3]
  • [WA7OA24]A6 (паравольфрамат A)[2]
  • [WA10OA32]A4 (вольфрамат Y)[4]
  • [HA2WA12OA42]A10 (паравольфрамат B)[2]
  • α-[HA2WA12OA40]A6 (метавольфрамат)[4]
  • β-[HA2WA12OA40]A6 (вольфрамат X)[4]

Поширення в природі

Шаблон:Main Вольфрамати утворюються природним шляхом разом з молібдатами. Мінерал шеєліт, вольфрамат кальцію, часто містить домішки молібдатів; мінерал вольфраміт є вольфраматом марганцю та заліза — обидва є цінними рудними мінералами вольфраму. Повеліт — мінеральна форма молібдата кальцію, що містить невелику кількість вольфраму.

Реакції

Розчини вольфраматів, як і молібдати, дають інтенсивно сині розчини складного вольфрамату (V, VI), подібні до молібденової сині.[1]

На відміну від хроматів, вольфрамати не є хорошими окисниками, але, подібно до хроматів, розчини вольфраматів конденсуються із утворенням при підкисленні ізополівольфраматів.

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. 1,0 1,1 1,2 Шаблон:Cite book
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Шаблон:Cite book
  3. Wells A.F. (1984) Structural Inorganic Chemistry 5th edition Oxford Science Publications Шаблон:ISBN
  4. 4,0 4,1 4,2 Jon A. McCleverty, N. G. Connelly,Nomenclature of inorganic chemistry II: recommendations 2000, International Union of Pure and Applied Chemistry Commission on the Nomenclature of Inorganic Chemistry, Published by Royal Society of Chemistry, 2001, Шаблон:ISBN