Крива Мура

Матеріал з testwiki
Версія від 03:19, 24 березня 2024, створена imported>SMZinovyev (Додав покликання на E._H._Moore page)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Крива Мура — фрактальна крива, що заповнює простір і є варіантом кривої Гільберта. Була запропонована в 1900 р. американським математиком Шаблон:Нп (E.H. Moore)[1].

Властивості

Розмірність Гаусдорфа кривої Мура дорівнює 2 (її образ є одиничним квадратом, розмірність якого дорівнює 2 при будь-якому визначенні розмірності, а її граф є компактною множиною, гомеоморфною замкнутому одиничному інтервалу з розмірністю Гаусдорфа 2) .

Hn є n-м наближенням до граничної кривої. Евклідова довжина кривої Hn дорівнює 2n12n, тобто росте експоненціально з n, в той же час сама крива завжди лишається в межах квадрата з скінченною площею.

Ітерації кривої Мура

Представлення в системі Лінденмаєра

Криву Мура можливо описати в L-системі:

Alphabet: L, R
Constants: F, +, −
Axiom: LFL+F+LFL
Production rules:
L → −RF+LFL+FR−
R → +LF−RFR−FL+

Тут F означає «йдемо вперед», + означає «повертаємо вліво на 90°», а позначає «поворот направо на 90°».

3D-узагальнення

Крива Мура третього порядку у тривимірному просторі:

Напрями використання

На основі кривої Мура можуть бути реалізовані вібраторні або друковані конструкції фрактальних антен[1], які за своїми характеристиками досить близькі до антен на основі кривої Гільберта[1].

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Бібліоінформація