Цистеїн

Матеріал з testwiki
Версія від 12:44, 19 листопада 2024, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Цистеї́н — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків. Надзвичайно важливий для формування третинної структури білків завдяки здатності утворювати дисульфідні містки й фіксувати наближеними у просторі ділянки протеїну віддалені по послідовності. Цистеїн — аліфатична амінокислота, яка містить SH-групу.[1] Позначення: Cys, C. Кодони: UGU, UGC.

Біосинтез цистеїну

Продукт окислення — цистин.



Виявлення

Нагрівання цистеїну або білку із діацетатом свинцю (CH3COO)2Pb у лужному середовищі супроводжується утворенням чорного осаду сульфіду свинцю PbS. Таку саму реакцію дає метіонін. Метіонін більш стійкий і при слабкому лужному гідролізі не руйнується.

При взаємодії цистеїну із лугом утворюється діаніон, у якому є три нуклеофільних центри: S,NH2,COO. Те саме відбувається із серином, однак у цьому випадку у діаніоні наявні інші нуклеофільні центри: O,NH2,COO. Нуклеофіли тіолят-аніон (цистеїн) та фенолят-аніон (серин) реагують із молекулою диметилсульфату.

Якщо розчин білку прокип'ятити із лугом та після охолодження додати свіжоприготовлений розчин нітропрусиду натрію (NaFe3+(CN)5NO), рідина забарвлюється у червоний колір.

Дерацемація (R,S)-цистеїну

Дерацемація може бути здійсненою за наступною схемою. Спочатку (R,S)-цистеїн (1) дією ацетону у оцтовій кислоті перетворюють у 2,2-диметилазолідин-4-карбонову кислоту (2), які потім нагрівають із (R,R)-винною кислотою у присутності саліцилового альдегіду. При цьому з розчину кристалізується сіль, гідроліз якої приводить до (S)-цистеїну.

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

Шаблон:Chem-stub Шаблон:Амінокислота

  1. Н. Давиденко, Є. Ковальчук, М. Гладиш. Синтез функціоналізованих наночастинок сріблаШаблон:Недоступне посилання // Вісник Львівського університету. Серія хімічна. — 2011, Випуск 52Шаблон:Недоступне посилання. С.: 352—357. ISSN 2078-5615.