Лема про уникнення простих ідеалів

Матеріал з testwiki
Версія від 12:36, 26 листопада 2022, створена imported>IhorLviv
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У комутативній алгебрі лема про уникнення простих ідеалів стверджує:

Нехай Rкомутативне кільце і Iідеал у кільці R, який є підмножиною об'єднання скінченної кількості простих ідеалів P1, … , Pn. Тоді I міститься у деякому із простих ідеалів Pi.

Існує також версія для градуйованих кілець:

Нехай B — комутативне градуйоване кільце з одиницею. Нехай P1, … , Pn є простими ідеалами кільця B і I є однорідним ідеалом у B породженим елементами додатного порядку. Припустимо кожен однорідний елемент ідеалу I належить об'єднанню ідеалів Pi. Тоді I є підмножиною одного із ідеалів Pi.

Лема найчастіше використовується у такому виді: якщо ідеал I не є підмножиною жодного простого ідеалу Pi, то існує елемент у I, що не належить жодному із Pi.

В алгебричній геометрії, внаслідок леми, якщо у афінній схемі SpecR є задано скінченна кількість точок, що не належать замкнутій множині V(I), тоді ці точки також не належать деякій замкнутій множині V(f), що містить V(I). З версії для градуйованих кілець випливає, що у проективному многовиді кожна скінченна множина точок належить деякій відкритій афінній підмножині.

Доведення

Доведення здійснюється індукцією по кількості простих ідеалів n. Для n = 1, твердження є тривіальним. Припустимо, що лема є доведеною для n – 1 (n > 1) і ідеал I не міститься у жодному Pi. Згідно припущення індукції для всіх k ≤ n існує елемент xk ідеалу I який не належить об'єднанню Pi для i ≠ k. Тоді для всіх k також xkPk (в іншому випадку I не буде підмножиною об'єднання всіх простих ідеалів). Розглянемо елемент x = xn + x1x2xn–1 ідеалу I. Тоді xnPn і x1x2xn–1Pn (оскільки Pn є простим ідеалом) тому xPn. Також для всіх k < n, xnPk і x1x2xn–1Pk, тож xPk. Тому, x не є елементом жодного Pi, що завершує доведення.

Приклад

Загалом твердження леми буде невірним, якщо замість простих ідеалів взяти довільні.

Нехай R=[X,Y] і розглянемо ідеали I=2R+XR+YR і J1=2R+X2R+YR,J2=2R+XR+Y2R,J3=2R+(X+Y)R+X2R+Y2R+XYR. Тоді I міститься у об'єднанні Ji (це можна перевірити у факторкільці R/(2R+X2R+Y2R+XYR) яке є локальним кільцем із 4 елементами), але I не міститься у жодному Ji.

Проте якщо R містить нескінченне поле, чи є кільцем головних ідеалів, то Pi можуть бути довільними ідеалами.

Література