Простий множник

Матеріал з testwiki
Версія від 20:29, 1 липня 2024, створена imported>BunykBot (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це зображення демонструє знаходження простих множників числа 864. Скорочений спосіб написання — 2 5 × 3 3

У теорії чисел, прості множники (прості дільники) додатного цілого числа — це прості числа, які ділять це число без остачі (без залишку)[1]. Виділити прості множники додатного цілого числа означає перелічити ці прості множники разом з їх кратностями. Процес визначення простих множників називається факторизацією цілого числа. Основна теорема арифметики стверджує, що будь-яке натуральне число можна подати у вигляді єдиного (з точністю до порядку слідування) добутку простих множників[2].

Щоб скоротити вираз, прості множники часто подаються у вигляді степенів простих чисел (кратності). Наприклад,

360=2×2×2×3×3×5=23×32×5

в якому множники 2, 3 і 5 мають кратності 3, 2 і 1, відповідно.

Для простого множника р числа n кратність числа p — це найбільший з показників степеня а, для яких pa ділить n без остачі.

Для додатного цілого числа n, кількість простих множників n і сума простих множників n (без урахування кратності) — це приклади арифметичних функцій від n (адитивних арифметичних функцій)[3].

Повний квадрат

Квадрат числа має властивість, що всі його прості множники мають парні кратності. Наприклад, число 144 (квадрат 12) має прості множники

144=2×2×2×2×3×3=24×32.

У більш зрозумілій формі:

144=2×2×2×2×3×3=(2×2×3)×(2×2×3)=(2×2×3)2=(12)2.

Оскільки кожен простий множник присутній тут парне число разів, вихідне число можна подати у вигляді квадрата деякого числа. Таким же чином, куб числа — це число, у якого кратності простих множників діляться на три, і так далі.

Взаємно прості числа

Додатні цілі числа, що не мають спільних простих множників, називаються взаємно простими. Два цілих числа a і b можна назвати взаємно простими, якщо їх найбільший спільний дільник НСД (a,b)=1. Якщо для двох цілих чисел невідомі їх прості множники, то для визначення того, чи є вони взаємно простими, використовується алгоритм Евкліда; алгоритм виконується за поліноміальний час за кількістю цифр.

Ціле число 1 є взаємно простим для будь-якого додатного цілого числа, включно з самим собою. Іншими словами, число 1 не має простих множників, воно — порожній добуток. Це означає, що НСД (1,b)=1 для будь-якого b1.

Криптографічні застосування

Визначення простих множників числа — це приклад задачі, яка часто використовується для забезпечення криптографічного захисту в системах шифрування[4]. Передбачається, що ця задача вимагає супер-поліноміального часу за кількістю цифр. Це означає, що відносно легко сконструювати задачу, вирішення якої зайняло б більше часу, ніж відомий вік Всесвіту за поточного розвитку комп'ютерів і за допомогою сучасних алгоритмів.

Шаблон:Якір Функції Омега

Функція Шаблон:Math (омега) являє собою число різних простих множників n, у той час як функція Шаблон:Math (велика Омега) являє собою число простих множників Шаблон:Math перелічене з урахуванням кратності[2]. Якщо

n=i=1ω(n)piαi,

тоді

Ω(n)=i=1ω(n)αi.

Наприклад, Шаблон:Math Так що Шаблон:Math і Шаблон:Math

Див. також

Посилання

Шаблон:Reflist

Шаблон:Числа за подільністю