Тесла (одиниця вимірювання)

Шаблон:Infobox unit Шаблон:Otheruses Те́сла (українське: Тл, міжнародне: T) — одиниця вимірювання магнітної індукції в SI.

Одна тесла дорівнює індукції такого однорідного магнітного поля, у якому

• на елемент провідника, розташованого перпендикулярно до силових ліній магнітного поля, завдовжки 1 м зі струмом силою 1 А діє сила 1 Н.
• магнітний потік Ф крізь поперечний переріз площею один квадратний метр дорівнює одному веберу.

Через інші одиниці вимірювання SI одна тесла виражається так:

• 1 H·A⁻¹·м⁻¹
• 1 Вб·м⁻²
• 1 кг·с⁻²·А⁻¹
• 1 кг·с⁻¹·Кл⁻¹
• 1 В·с·м⁻²

Розмірність тесли: M·T⁻²·I⁻¹

• 1 Тл = 10⁴ Гс (одиниця СГС)

Одиницю введено в обіг у 1960 році та названо на честь Ніколи Тесли.

Характерні значення

Жива жаба левітує в магнітному полі ~16 Тл

• У зовнішньому космосі магнітна індукція становить від 0,1 до 10 нТл.
• Магнітне поле Землі значно варіюється в часі та просторі. На широті 50° магнітна індукція в середньому становить 50 мкТл, а на екваторі — 31 мкТл.
• Сувенірний магніт для холодильника створює поле близько 5 мТл.
• Відхильні дипольні магніти ВАК — від 0,54 до 8,3 Тл.
• У сонячних плямах — 10 Тл.
• Рекордне значення постійного магнітного поля, досягнутого без руйнування установки — 100,75 Тл.
• Рекордне значення імпульсного магнітного поля, яке коли-небудь спостерігали в лабораторії — 2,8 кТл.
• Магнітні поля в атомах — від 1 до 10 кТл.
• На нейтронних зорях — від 1 до 100 МТл.
• На магнетарах — від 0,1 до 100 ГТл.

Кратні та часткові одиниці магнітної індукції

Докладніше дивись у статті Префікси одиниць вимірювання

Кратні				Часткові
Величина	Назва	Позначення		Величина	Назва	Позначення
101 Тл	декатесла	даТл	daT	10−1 Тл	децитесла	дТл	dT
102 Тл	гектотесла	гТл	hT	10−2 Тл	сантитесла	сТл	cT
103 Тл	кілотесла	кТл	kT	10−3 Тл	мілітесла	мТл	mT
106 Тл	мегатесла	МТл	MT	10−6 Тл	мікротесла	мкТл	µT
109 Тл	гігатесла	ГТл	GT	10−9 Тл	нанотесла	нТл	nT
1012 Тл	тератесла	ТТл	TT	10−12 Тл	пікотесла	пТл	pT
1015 Тл	петатесла	ПТл	PT	10−15 Тл	фемтотесла	фТл	fT
1018 Тл	ексатесла	ЕТл	ET	10−18 Тл	аттотесла	аТл	aT
1021 Тл	зеттатесла	ЗТл	ZT	10−21 Тл	зептотесла	зТл	zT
1024 Тл	йоттатесла	ЙТл	YT	10−24 Тл	йоктотесла	йТл	yT

Література

• Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.