Теорема Джекобсона про щільність

Матеріал з testwiki
Версія від 16:56, 29 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20220328)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В абстрактній алгебрі теорема Джекобсона про щільність є важливим результатом про властивості некомутативних кілець та модулів над ними. Теорема має застосування у теорії представлень груп та загальній теорії груп. Названа на честь американського математика Натана Джекобсона.

Необхідні означення

Нехай R є кільцем з одиницею і MR-модуль. Такий модуль називається простим, коли у нього немає нетривіальних підмодулів, тобто єдиними його підмодулями є {0} і M. Модуль називається точним, якщо rM={0} виконується лише для r=0.

Позначимо EndR(M) множину R-ендоморфізмів модуля M. На M можна ввести множення кільця D=EndR(M) як

αm:=α(m)   де   αEndR(M),mM

і тоді M буде EndR(M)-модулем на якому можна розглядати EndR(M)-лінійні відображення.

R-лінійність ендоморфізмів αEndR(M) означає, що

α(rm)=rα(m)   для всіх   rR,mM,αEndR(M).

Позначивши r відображення лівого множення елементів M на елемент rR, з попереднього рівняння одержуємо, що кожна r є EndR(M)-лінійним відображенням. Загалом натомість r не є R-лінійним якщо R не є комутативним кільцем.

Теорема Джекобсона про щільність

Твердження теореми

Нехай R є кільцем з одиницею (загалом некомутативним), M — простий точний лівий R-модуль і φ є EndR(M)-лінійним відображенням.

Тоді для кожної скінченної множини елементів m1,,mnM, що є лінійно незалежними над D=EndR(M) існує такий елемент rR, що φ(mi)=rmi для всіх i=1,,n.[1][2]

Іншими словами для D-лінійно незалежних елементів m1,,mnM і довільних елементів y1,,ynM існує такий елемент rR, що yi=rmi.

Доведення теореми

Нехай XMскінченна підмножина і I=annR(X) — анулятор підмножини. Нехай елемент mM, такий що Im=0. Тоді m належить D-лінійній оболонці множини X.

Справді якщо X=, то I=R і m=0, тож m належить лінійній оболонці порожньої множини. Нехай тепер X і доведення можна здійснити індукцією по |X|.

Нехай xX і позначимо Y=X{x}. Нехай J=annR(Y). Зауважимо що I=JannR(x). Якщо JannR(x), тоді J=I і тому Jm=0. Згідно припущення індукції у цьому випадку m належить D-лінійній оболонці множини Y і відповідно і D-лінійній оболонці множини X. Тому надалі можна вважати що Jx0. Множина JR є лівим ідеалом і тому Jx є R-підмодулем у M. Оскільки M є простим модулем, то Jx=M.

Тепер введемо відображення α:MM. Оскільки Jx=M, то кожен елемент у M рівний jx для деякого jJ. Тоді візьмемо α(jx)=jm. Дане означення є несуперечливим адже якщо jx=kx для j,kJ, тоді (jk)x=0 і звідси jkJannR(x)=I. Тому згідно умови також(jk)m=0.

Далі доведемо, що αD. Це відображення є очевидно адитивним, і тому потрібно перевірити, що воно є R-ендоморфізмом. Нехай rR і zM і запишемо z=jx для деякого jJ. Оскільки rjJ, то α(rz)=α(rjx)=rjm=rα(jx)=rα(z). Тому αEndR(M)=D. Для завершення цієї частини доведення достатньо показати, що mα(x) належить D-лінійній оболонці множини Y. Згідно припущення індукції, це твердження рівнозначне тому, що J(mαx)=0. Нехай jJ , тоді j(mαx)=jmjαx=jαxα(jx)=0, що й треба було довести.

Повертаючись тепер до загального результату, доведення будемо здійснювати індукцією по |X|. Нехай, як і вище, xX і позначимо Y=X{x}. Згідно припущення індукції існує такий елемент sR, що φ(y)=sy,yY. Позначимо I=annR(Y). Для всіх iI елемент r=s+i задовольняє рівності φ(y)=ry,yY. Тому для завершення доведення потрібно підібрати iI так щоб також φ(x)=rx.

Але оскільки x є D-лінійно незалежним від Y то з попереднього Ix0. Як і в доведенні вище звідси Ix=M, тому можна вибрати iI, такий що ix=φ(x)sx, що завершує теорему Джекобсона про щільність.

Коментарі

Зважаючи на простоту лівого R-модуля M кільце D=EndR(M) згідно леми Шура є тілом. Для всіх mM і φEndD(M) позначимо

B(m,φ):={ψEndD(M)φ(m)=ψ(m)}.

Множини B(m,φ) утворюють підбазу топології EndD(M), яка називається скінченною топологією.

Зважаючи на точність модуля оператор rEndD(M) можна ідентифікувати з елементом rR. Тоді можна записати REndD(M) і як наслідок теореми Джекобсона підмножина REndD(M) буде щільною у скінченній топології.[3], що пояснює назву теорема про щільність.

Справді деяка підмножина у топологічному просторі є щільною тоді і тільки тоді коли перетин цієї множини і непустого перетину скінченної кількості множин із підбази теж є непустою підмножиною. Але i=1nB(mi,φi) є підмножиною відображень ψEndD(M) для яких φi(mi)=ψ(mi) для всіх i=1,,n. З теореми Джекобсона випливає існування rR для якого виконуються ці рівності і тоді ri=1nB(mi,φi).

Якщо M є скінченновимірним векторним простором над D і m1,,mnM є його базисом, тоді EndD(M)Mn(D) і в базисі mi згідно теореми Джекобсона RMn(D).

Примітивні кільця

Кільце R з одиницею називається примітивним, якщо для нього існує точний, простий модуль.[4] Згідно теореми Джекобсона про щільність, для примітивного кільця R існує тіло D і D-модуль M такий, що R є щільною підмножиною у EndD(M). За такий модуль можна взяти точний простий модуль M, який існує за означенням і тоді теж взяти D=EndR(M).

Ця властивість характеризує примітивні кільця, адже якщо REndD(M) є щільним підкільцем для модуля M над тілом D, то M є точним простим R-модулем. Справді нульовий ендоморфізм є єдиним елементом EndD(M) який переводить модуль M в нуль і оскільки R є підмножиною EndD(M) то у цьому кільці може бути лише один елемент (а саме нульовий елемент) множення на який обнуляє модуль. Також оскільки R є щільним підкільцем і для будь-яких m,nM існує такийφEndD(M), що φ(m)=n то існує такий rR, що rm=n. Тобто завжди Rm=M і єдиними підмодулями модуля M є {0} і M, тобто він є простим R-модулем.

Ця характеристика примітивних кілець є фактично альтернативною формою твердження теореми Джекобсона.[5].

Теорема Бернсайда

Прикладом застосування теореми Джекобсона є теорема Бернсайда.

Введемо групову алгебру [G] (тобто множину -лінійних комбінацій з елементами групи G з очевидними означеннями суми і добутку) і продовжимо відображення ρ до гомоморфізму -алгебр ρ~:[G]End(n). Позначимо R=ρ~([G])End(n). Тоді згідно означень n є точним і простим R-модулем. Тоді D=EndR(M) є множиною лінійних операторів, що комутують з усіма елементами R, а отже із усіма елементами ρ(G). Оскільки згідно умови представлення є незвідним, то згідно леми Шура D є множиною скалярних відображень і може бути ідентифікованим з .

Згідно теореми Джекобсона таким чином R=End(n), тобто R є алгеброю всіх ендоморфізмів лінійного простору. Оскільки R є лінійною оболонкою образів представлення групи, то серед цих образів можна вибрати базис простору End(n).[6]

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література

  1. Derek J. S. Robinson: A Course in the Theory of Groups, Springer-Verlag 1996, ISBN 0-387-94461-3, Satz 8.1.7: The Jacobson Density Theorem
  2. I. Martin Isaacs: Algebra – A Graduate Course, American Mathematical Society, Graduate Studies in Mathematics (2009), Band 100, Theorem (13.14)
  3. Louis H. Rowen: Ring Theory. Band 1. Academic Press Inc., Boston u. a. 1988, ISBN 0-125-99841-4 (Pure and Applied Mathematics 127), Theorem 2.1.6
  4. Louis H. Rowen: Ring Theory. Band 1. Academic Press Inc., Boston u. a. 1988, ISBN 0-125-99841-4 (Pure and Applied Mathematics 127), Definition 2.1.1.
  5. Benson Farb, R. Keith Dennis: Noncommutative Algebra, Springer-Verlag (1993), ISBN 978-0-387-94057-1, Theorem 5.2 (Jacobson Density Theorem)
  6. Derek J. S. Robinson: A Course in the Theory of Groups, Springer-Verlag 1996, ISBN 0-387-94461-3, Теорема 8.1.8