W-функція Ламберта

Матеріал з testwiki
Версія від 08:11, 15 лютого 2024, створена imported>Q-bit array (Відкинуто редагування 46.149.93.194 (обговорення) до зробленого Lxlalexlxl)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

W-функція Ламберта визначається як обернена функція до f(w)=wew, для комплексних w. Позначається W(x) чи LambertW(x). Для довільного комплексного z справедливо:

z=W(z)eW(z)

W-функція Ламберта не може бути виражена в елементарних функціях. Застосовується в комбінаториці, наприклад, при підрахунку кількості дерев, та при розв'язку рівнянь.

Історія

Функція вивчалась ще в роботі Леонарда Ейлера 1779 року, але не мала власної назви до 1980-х років. Як самостійна функція була введена в системі комп'ютерної алгебри Maple під іменем LambertW. Ім'я Йоганна Ламберта було вибране, оскільки Ейлер посилався в своїй роботі на праці Ламберта.

Многозначність

Дві головні гілки функції W0 та W1
Графік W0(x) для −1/ex ≤ 4

Оскільки функція f(w) не є ін'єктивною на інтервалі (,0), W(z) є многозначною функцією на [1e,0). Якщо обмежитись дійсними z=x1/e і вимагати w1, буде визначена однозначна функція W0(x).

Властивості

Всі гілки W задовільняють диференціальні рівняння

z(1+W)dWdz=W,z1/e.
dWdz=W(z)z(1+W(z)),z∉{0,1/e}.
dWdz=1z+eW(z).

Ці рівняння можуть бути проінтегровані із застосуванням підстановки x = w ew:

W(x)dx=xW(x)x+eW(x)+C=x(W(x)1+1W(x))+C.

Використовуючи W(e)=1, отримаємо:

0eW(x)dx=e1.

Асимптоти

Ряд Тейлора для W0 відносно 0 можна знайти застосувавши теорему Лагранжа про обернення ряду як:

W0(x)=n=1(n)n1n!xn=xx2+32x383x4+12524x5

Застосувавши ознаку д'Аламбера знаходимо радіус збіжності 1/e. Функція визначена рядом може бути аналітично розширена до голоморфної функції з точками розгалуження (−∞, −1/e].

Для великих значень x, W0 асимптотична до

W0(x)=L1L2+L2L1+L2(2+L2)2L12+L2(69L2+2L22)6L13+L2(12+36L222L22+3L23)12L14+
W0(x)=L1L2+=0m=1(1)[+m+1]m!L1mL2m

де L1=ln(x) , L2=ln(ln(x)) та[+m+1] не від'ємні числа Стірлінга першого роду. Залишивши тільки 2 перші доданки, отримаємо:

W0(x)=ln(x)ln(ln(x))+o(1).

Інша дійсна гілка, W1, визначена на інтервалі [−1/e, 0), для xe визначені наступні обмеження:

ln(x)ln(ln(x))+ln(ln(x))2ln(x)W0(x)ln(x)ln(ln(x))+ee1ln(ln(x))ln(x).

Застосування

...

Узагальнення

...

Див. також

Джерела

  • Corless et al. (1996). «On the Lambert W function». Adv. Computational Maths. 5: 329-359.