Відстань (теорія графів)

Матеріал з testwiki
Версія від 20:36, 13 серпня 2022, створена imported>Lxlalexlxl (Див. також)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії графів, відстань між двома вершинами графа — це кількість ребер у найкоротшому шляху, що сполучає їх. Це поняття також відоме як геодезична відстань.[1] Зауважте, що може існувати більш ніж один найкоротший шлях між двома вершинами.[2] Якщо нема шляху, що поєднував би дві вершини, тобто, якщо вони належать до різних компонент зв'язності, тоді ми кажемо, що відстань нескінченна.

Для орієнтованого графа відстань d(u,v) між двома вершинами u та v визначається як довжина найкоротшого орієнтованого шляху з u в v за умови, що принаймні один такий шлях існує.[3] Зауважте, що на відміну від неорієнтованого графа, відстань d(u,v) не обов'язково збігається з d(v,u), і можливі випадки, коли одна відстань визначена, а інша ні.

Пов'язані поняття

Метричний простір визначений на множині вершин за допомогою відстаней на графі називається метрикою графа. Множина вершин (не орієнтованого графа) і ця функція відстаней утворюють метричний простір тоді, і тільки тоді, коли граф є зв'язним.

Ексцентриситет ϵ(v) вершини v — це найбільша геодезична відстань між v і будь-якою іншою вершиною.

Радіус r графа — це мінімальний ексцентриситет будь-якої з вершин графа або, символьно, r=minvVϵ(v).

Діаметр d графа — це максимальний ексцентриситет будь-якої з вершин графа. Тобто, d — це найдовша відстань між будь-якою двійкою вершин, d=maxvVϵ(v). Щоб знайти діаметр графа спочатку знайдіть найкоротші шляхи між кожною двійкою вершин графа. Найбільша довжина серед цих шляхів і є діаметром графа.

Центральна вершина графа — це вершина, ексцентриситет якої дорівнює радіусу графа, тобто ϵ(v)=r.

Файл:Pseudo-peripheral.png
Зеленим позначені псевдопериферійні вершини. Діаметр графа 4. ϵ(9)=ϵ(4)<4,ϵ(8)=ϵ(4)<4

Периферійна вершина графа діаметру d — це така вершина v, що ϵ(v)=d.

Псевдопериферійна вершина v має властивість, що для будь-якої вершини u, якщо v є якнайдалі від u, тоді й u є якнайдалі v. Формально, вершина u псевдопериферійна, якщо для кожної вершини v для якої d(u,v)=ϵ(u) виконується ϵ(u)=ϵ(v).

Розбиття вершин графа на підмножини згідно з їх відстанями від певної вершини називається Шаблон:Нп графа.

Граф, у якому для кожної двійки вершин існує унікальний найкоротший шлях, що сполучає їх, називається геодезичним графом. Наприклад, дерево — це геодезичний граф.[4]

Алгоритм знаходження псевдопериферійних вершин

Часто алгоритмам для побудови розріджених матриць з найменшим розкидом елементів від головної діагоналі необхідна вершина з високим ексцентриситетом, наприклад дивись алгоритм Катхілл — Маккі. Периферійна вершина підійшла б найкраще, але таку вершину часто важко знайти. Зазвичай можна використати псевдопериферійну вершину. Таку вершину легко знайти за допомогою такого алгоритму:

  1. Обрати вершину u.
  2. Серед усіх вершин, що є якнайдалі від u, нехай v буде такою, що має мінімальний степінь.
  3. Якщо ϵ(v)>ϵ(u) тоді встановити u=v і повторити крок 2, інакше v — це псевдопериферійна вершина.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Шаблон:Cite journal
  2. Шаблон:Cite web
  3. F. Harary, Graph Theory, Addison-Wesley, 1969, p.199.
  4. Øystein Ore, Theory of graphs [3rd ed., 1967], Colloquium Publications, American Mathematical Society, p. 104