Многовид Калабі — Яу
Шаблон:Теорія струн Простір Калабі — Яу (многовид Калабі — Яу) — компактний комплексний многовид з келеровою метрикою, для якої тензор Річчі рівний нулю.
Комплексним -вимірним простором Калабі — Яу є -вимірний ріманів многовид з річчі-плоскою метрикою і з введеною симплектичною структурою.
Названо по іменах математиків Еудженіо Калабі і Яу Шінтана.
Приклади і класифікація
В одновимірному випадку будь-який простір Калабі — Яу є тором , який розглядається як еліптична крива.
Всі двовимірні простору Калабі — Яу є тори і так звані K3-поверхні. Класифікація в великих розмірностях не завершена, в тому числі в важливому тривимірному випадку.
Дзеркально-симетричний многовид для многовиду Калабі-Яу має симплектичні властивості, які перетворюються у алгебро-геометричні властивості початкового, та навпаки. В рамках теорії Ходжа це значить, що
Тут — розмірності просторів -диференціальних форм — розташовані так, щоб координати утворювали сторони ромба, який називається ромбом Ходжа (див. Гомологічна дзеркальна симетрія). Іншими словами, ромби Ходжа та трансформуються один в одного поворотом на (звідси й назва «дзеркальна симетрія»).
Використання в теорії струн

В теорії струн використовуються тривимірні (з дійсною розмірністю 6) многовид Калабі — Яу, що є шаром компактифікації простору-часу, так що кожній точці чотиривимірного простору-часу відповідає простір Калабі — Яу.
Відомо більш ніж 470 мільйонів тривимірних просторів Калабі — Яу [1], які задовольняють вимогам до додаткових вимірів, що випливають з теорії струн.
Однією з основних проблем теорії струн є така вибірка із зазначеної підмножини тривимірних просторів Калабі — Яу, яка давала б найбільш адекватне обґрунтування кількості і складу всіх відомих частинок. Феномен свободи вибору просторів Калабі — Яу і виникнення в зв'язку з цим в теорії струн величезної кількості помилкових вакуумів відомий як проблема ландшафту теорії струн. При цьому, якщо теоретичні розробки в цій області призведуть до виділення єдиного простору Калабі — Яу, що задовольняє всім вимогам для додаткових вимірів, це стане дуже вагомим аргументом на користь істинності теорії струн [2].