Схема (математика)

Матеріал з testwiki
Версія від 14:31, 25 вересня 2022, створена 2003:d2:5730:5725:a532:680f:5eec:a0e (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Схе́ма (від лат. schema, грец. σχῆμα) — в математиці абстрактне поняття, що є дуже широким узагальненням алгебричного многовиду. Схеми в сучасному виді були введені французьким математиком Александром Гротендіком і є ключовим поняттям сучасної алгебричної геометрії.

Афінні схеми

Базовим поняттям теорії схем є афінні схеми, що є аналогами афінних многовидів. Довільні схеми склеюються з афінних, подібно до того, як многовиди склеюються з локальних карт. Афінні многовиди вводяться на спектрах кілець з введеною на них топологією і визначеним на цій топології пучком кілець. Більш загально афінними схемами називаються локально окільцьовані простори, що є ізоморфними спектру кільця з введеним структурним пучком.

Спектр кільця

Нехай A  — кільце. Спектром SpecA кільця A називається множина елементами якої є всі прості ідеали кільця A. На цій множині вводиться топологія Зариського в якій замкнутими множинами є множини виду:

V(I)={𝔭SpecA|I𝔭}
де I  — усі довільні ідеали кільця A (очевидно у визначенні можна замість ідеалів взяти довільні множини елементів кільця).

Відкритими множинами є, відповідно, доповнення замкнутих, тобто множини виду

D(I)={𝔭SpecA|I⊄𝔭}.

Базу топології на спектрі утворюють множини Df=D((f)),fA, що пов'язані з головними ідеалами (f).

Структурний пучок

Аффінна схема  — локально окільцьований простір (SpecA;𝒪A), де 𝒪A  — структурний пучок кілець на відкритих підмножинах спектру. Він вводиться таким чином, щоб будь-яку відкриту підмножину в SpecA можна було розглядати як підсхему, при цьому для афінних схем виконується 𝒪A(SpecA)=A, що означає еквівалентність геометричного і алгебраїчного погляду на кільце.

За визначенням, структурний пучок на елементах бази має вигляд

𝒪A(Df)=Af
де Af  — локалізація кільця A по елементу f. Цю конструкцію в єдиний спосіб можна продовжити до пучка на SpecA.

У явному вигляді

𝒪A(Df1,,fk)=Af1,,fk
Df1,,fk=i=1kDfi
Df1fk=i=1kDfi

Структурний пучок на спектрі кільця можна також ввести і в інший спосіб. Нехай 𝔭SpecA — позначає прості ідеали кільця і A𝔭 локалізацію кільця по цих ідеалах. Якщо USpecA — відкрита підмножина в спектрі, то 𝒪A(U) можна визначити як множину функцій:

s:U𝔭U, (символ позначає диз'юнктне об'єднання)
таке що для всіх 𝔭SpecA виконується s(𝔭)A𝔭 і s локально є часткою двох елементів кільця A, тобто для всіх 𝔭U існує окіл VU якому належить 𝔭 і елементи a,fA такі що для всіх 𝔮V справедливо f𝔮 і s(𝔮)=a/f у A𝔮.

На визначеній так множині 𝒪A(U) можна ввести операції додавання і множення після цього дана множина стане комутативним кільцем з одиницею.

Спектр із введеним вище структурним пучком є локально окільцьованим простором.

Афінною схемою називається довільний локально окільцьований простір ізоморфний спектру кільця із структурним пучком.

Схеми

Схема  — локально окільцьований простір (X,𝒪X) (X  — топологічний простір, 𝒪X  — пучок кілець на ньому), що є локально ізоморфним афінній схемі. Більш детально, потрібно, щоб існувало таке покриття {Ui}iI топологічного простору X афіними схемами Ui=SpecAi, так що обмеження структурного пучка на елементи покриття дає структурні пучки відповідних афінних схем:

X=iIUi
iI:𝒪X|Ui=𝒪Ai

Топологічний простір X називається базисним топологічним простором схеми (X,𝒪X), а 𝒪X називається структурним пучком. Морфізм схем  — це морфізм відповідних локально окільцьованих просторів. Ізоморфізм  — морфізм, що має обернений морфізм.

Див. також

Джерела