Великі числа

Матеріал з testwiki
Версія від 16:54, 25 січня 2025, створена imported>TohaomgBot (Замінено символи нерозривного пробілу чи інші невидимі символи в назвах джерел)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Великі числа — числа, що значно більші, ніж ті, які зазвичай використовуються в повсякденному житті (наприклад, у простому рахунку чи грошових операціях), часто з’являються в таких областях, як математика, космологія, криптографія та статистична механіка.

Гугологія — розділ математики, об'єктами якого є великі числа і їх номенклатура[1][2]. Термін був утворений як комбінація слів «гугол» (класичне велике число) і «логос» (вчення).

Історія

III ст. до н. е. — Архімед у своїй праці «Псамміт» представив позначення, що дозволяє записувати числа до 108×1016[3].

I століття — В буддистському священному тексті Аватамсака-сутра було згадано число 101032

1928 рік — Вільгельм Аккерман опублікував свою функцію.

1940 рік — Едвард Казнер описав числа гугол (10100) та гуголплекс (1010100)[4].

1947 рік — Рубен Гудштейн дав найменування операцій тетрації (ab), пентації (ab) та гексації (a4b)[5].

1970 рік — С. Вайнер дав визначення швидкозростаючої ієрархії[6].

1976 рік — Дональд Кнут винайшов нотацію Кнута [7] (межа ω у термінології швидкозростаючої ієрархії).

1977 рік — М. Гарднер в журналі Scientific American описав число Грема[8] (G=g(64)=f64(4), де f(n)=3n3. Функція g(n) має швидкість росту порядку ω+1).

1983 рік — була винайдена нотація Штейнгауза — Мозера[9](межа ω).

1995 рік — Д. Конвей винайшов ланцюгову стрілочну нотацію (межа ω2).

2002 рік — Джонатан Бауерс опублікував свою нотацію масиву (межа ωω) і розширене позначення масиву (межа ωωω). У 2007 році Бауерс визначив ще більше своєю дужою позначення BEAF (ця нотація добре визначена до ε0 числа, що перевищують цей рівень, викликають суперечливість оцінок).

2011 рік — С. Сайбіан (S. Saibian) запропонував гіпер-Е позначення (межа ω), в 2013 році створену на її основі каскадну-Е позначення[10][11] (межа ε0) і в 2014 році розширену каскадну-Е позначення (межа φ(ω,0,0)).

Список гугологізмів

Математичні об'єкти, що мають відношення до гугології (зокрема великі числа), називаються гугологізмами. В даний час найменування дані для декількох тисяч чисел, переважаючих гугол. Нижче наведено список деяких гугологізмів та їх вираження в найбільш відомих нотаціях[12]. Перед виразом в тій нотації, в якій число було записано автором, стоїть знак рівності, вираження для того ж числа в інших нотаціях являють собою апроксимації.

Ім'я числа Степінь

десяти

нотація Кнута нотація Конвея нотація Бауерса нотация Сайбиана швидкозростаюча ієрархія
Гугол =10100 10100 10100 {10,100} E100 f2(324)
Гуголплекс =1010100 10(10100) 10(10100) {10,{10,100}} E100#2 f22(324)
Гиггол (Giggol) 1010101010100 десяток 102100 101002 ={10,100,2} E1#100 f3(100)
Гаггол (Gaggol) 10101010101010101010101010101010 десяток}100  103100 101003 ={10,100,3} E1#1#100 f4(100)
Бугол (Boogol) 10100100 1010100 ={10,10,100} E100##100 f101(100)
Число Грема =333333343 стрілок}64  33652 {3,65,1,2} E(3)3##4#64 fω+1(64)
Траддом (Traddom)[13] 1010114 {10,10,3,2} E10##10##4 =fω+3(10)
Биггол (Biggol) 101010100 ={10,10,100,2} E100##100##100 fω.2(100)
Трултом (Trultom) 1010101011 {10,10,10,3} E10###4 =fω.3(10)
Тругол (Troogol) 101010101 ={10,10,10,100} E100###100 fω2(100)

Числа наведені нижче знаходяться вже за межами застосування нотацій Кнута і Конвея.

Ім'я числа Нотація Бауерса

(BEAF)

Нотація Сайбіана Швидкозростаюча

ієрархія

Квадругол (Quadroogol) ={10,10,10,10,100} E100####100 fω3(100)
Квадрексом (Quadrexom) {10,10,10,10,10,10} E10#####10 =fω4(10)
Квинтугол (Quintoogol) ={10,10,10,10,10,100} E100#####100 fω4(100)
Губол (Goobol) ={10,100(1)2}=

={10,10,10,,10,10}100десяток

E100#99100 fω98(100)
Бубол (Boobol) ={10,10,100(1)2} E100#^#100##100 fωω+99(100)
Трубол (Troobol) ={10,10,10,100(1)2} E100#^#100###101 fωω+ω2(100)
Квадрубол (Quadroobol) ={10,10,10,10,100(1)2} E100#^#100####101 fωω+ω3(100)
Гутрол (Gootrol) ={10,100(1)3} E100#^#100#^#100 fωω.2(100)
Госсол (Gossol) ={10,10(1)100} E100#^#*#100 fωω+1(100)
Моссол (Mossol) ={10,10(1)10,100} E100#^#*##100 fωω+2(100)
Боссол (Bossol) ={10,10(1)10,10,100} E100#^#*###100 fωω+3(100)
Троссол (Trossol) ={10,10(1)10,10,10,100} E100#^#*####100 fωω+4(100)
Дубол (Dubol) ={10,100(1)(1)2} E100#^#*#^#100 fωω.2(100)
Дутрол (Dutrol) ={10,100(1)(1)3} E100#^#*#^#100#^#*#^#100 fωω.2.2(100)
Колоссол (Colossol) ={10,10(3)2} E10#^###10 fωω3(10)
Тероссол (Terossol) ={10,10(4)2} E10#^####10 fωω4(10)
Петоссол (Petossol) ={10,10(5)2} E10#^#####10 fωω5(10)
Гонгулус (Gongulus) ={10,10(100)2} E10#^#^#100 fωω100(10)
Годтосол (Godtothol) {100,100((1)1)2} =E100#^#^#^#100 fωωωω(100)
Годтопол (Godtopol) {100,100(((1)1)1)2} =E100#^#^#^#^#^#100 fω6(100)
Годоктол (Godoctol) {100,100((((0,1)1)1)1)2} =E100#^#^#^#^#^#^#^#^#100 fω9(100)
Декотетром (Dekotetrom) X29&10 E10#^^#10 =fω10(10)
Гоппатос (Goppatoth) =10100&10 E10#^^#101 fε0(101)
Тесракросс (Tethracross) X3X2&100 =E100#^^##100 fζ0(100)
Тесракубор (Tethracubor) X4101&100 =E100#^^###100 fη0(100)
Тесратерон (Tethrateron) X5101&100 =E100#^^####100 fφ(4,0)(100)
Пентаксулум (Pentacthulhum) {X,X,1,2}&100 =E100#^^^#100 fΓ0(99)
Гексаксулум (Hexacthulhum) {X,X,1,3}&100 =E100#^^^^#100 fφ(2,0,0)(99)
Годсгодгулус (Godsgodgulus) {X,X,1,99}&100 =E100#^{100}^#100 fφ(98,0,0)(99)
TREE(3) fθ(Ωωω)(3)

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Великі числа Шаблон:Гіпероперації

  1. Шаблон:Cite book
  2. Шаблон:Cite web
  3. Шаблон:Cite web
  4. Шаблон:Cite book The relevant passage about the googol and googolplex, attributing both of these names to Kasner's nine-year-old nephew, is available in Шаблон:Cite book
  5. Goodstein, R. L. (1947).
  6. Löb, M.H. and Wainer, S.S., "Hierarchies of Number Theoretic Functions I, II: A Correction, " Arch.
  7. Knuth, D. E. (1976) «Mathematics and Computer Science: Coping with Finiteness.» Шаблон:Webarchive
  8. Gardner, M. (1977) «Mathematical games: In which joining sets of points leads into diverse (and diverting) paths» Шаблон:Webarchive Scientific American 237(5), 18-28. doi:10.1038/scientificamerican1177-18.
  9. Шаблон:Cite web
  10. Sbiis, Saibian One to Infinity Шаблон:Webarchive.
  11. Cascading-E notation Шаблон:Webarchive. Проверено 9 октября 2016.
  12. List of googologisms Шаблон:Webarchive. Проверено 10 октября 2016.
  13. Шаблон:Cite web