Відносна внутрішність

Матеріал з testwiki
Версія від 07:13, 2 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці, відносна внутрішність множини — це удосконалення поняття внутрішньості, яке часто більш корисне, коли маємо справу з маловимірними множинами, розташованими у багатовимірному просторі. Інтуїтивно, відносна внутрішність множини містить усі точки, які не на «межі» множини, відносно найменшого підпростору, в якому вона лежить.

Формально, відносна внутрішність множини S (позначається relint(S)) визначена як її внутрішність у афінній оболонці S.[1] Інакше кажучи,

relint(S):={xS:ϵ>0,Nϵ(x)aff(S)S},

де aff(S) — це афінна оболонка S і Nϵ(x) — куля радіусу ϵ із центром у x. Для побудови можна використовувати будь-яку метрику; всі метрики визначають одну й ту саму множину як відносну внутрішність.

Для будь-якої непорожньої опуклої множини Cn відносну внутрішність можна визначити як

relint(C):={xC:yCλ>1:λx+(1λ)yC}.[2][3]

Приклад

Розглянемо квадрат у (x1,x2)-площині в 3, визначений як

C={x3|1x11,1x21,x3=0}.

Його афінна оболонка це (x1,x2)-площина, тобто, aff(C)={x3|x3=0}. Внутрішність C є порожньою, але відносна внутрішність така

relint(C)={x3|1<x1<1,1<x2<1,x3=0}.

Її границя3) це сама множина; її відносна границя це її обрис,

{x3|max{|x1|,|x2|}=1,x3=0}.

Примітки

Шаблон:Reflist

Шаблон:Ізольована стаття