Аскорбінометрія

Матеріал з testwiki
Версія від 11:58, 26 травня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аскорбі́нометрі́я — титриметричний метод визначення кількості окисників шляхом їхнього титрування розчином аскорбінової кислоти.

Визначення

Шаблон:Multiple image При дії окисників аскорбінова кислота зворотньо перетворюється у дегідроаскорбінову:

C6H8O62eC6H6O6+2H+

Нормальний окисно-відновний потенціал системи складає 0,40 В і зменшується при збільшенні pH: 0,281 В при pH 2,04 та 0,106 при pH 5,75). Аскорбінова кислота є більш слабким відновником, аніж солі Cr(II), V(II), Ti(III).

При дії надто сильних окисників (дихроматів, перманганатів) аскорбінова кислота може окиснюватися до L-треонової та щавелевої кислот:

C6H8O6C6H6O6HOC(OH)C(OH)COOH+HOOCCOOH

Кінцеву точку титрування встановлюють за індикатором варіаміном синім (4-аміно-4-метоксидифеніламіном), який знебарвлюється в кінці титрування. Титр розчину кислоти встановлюють йодометрично.

Застосування

За допомогою аскорбінометрії визначають вміст солей Fe(III), V(V), Ce(IV), Hg(II), Au(III), Pt(IV), Ag(I), а також йоду, хлоратів, броматів, ванадатів, деяких органічних сполук (нітро-, нітрозо-, азо-, іміносполук), а також розчиненого кисню.

Перевагою використання аскорбінометрії є відсутність необхідності створювати інертне середовище — визначення проводиться просто у відкритій колбі. Також аскорбінова кислота є порівняно стійким відновником і може слугувати як замінник тіосульфату натрію в йодометрії. Однак вона зазнає сильного впливу ензимів та дії ультрафіолетового випромінювання, тому її зберігають у прохолодному місці, у темних склянках, а для стабілізації стандартних розчинів додають невеликі кількості ЕДТА та мурашиної кислоти.

Джерела

Посилання

Шаблон:Ізольована стаття