Критерій Ейлера

Матеріал з testwiki
Версія від 12:07, 22 серпня 2022, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії чисел критерій Ейлера — це формула для визначення чи є ціле квадратичним лишком по простому модулю. А саме,

Нехай p буде непарним простим і a буде цілим числом взаємно простим з p. Тоді[1]

ap12{1(modp)x,ax2(modp)1(modp)x

Критерій Ейлера можна стисло сформулювати використовуючи символ Лежандра:[2]

(ap)a(p1)/2(modp).

Критерій вперше з'явився в документі Ейлера 1748 року.[3]

Доведення

Доведення використовує факт того, що класи лишків по простому модулю є полями. Також існує (p − 1)/2 квадратичних лишків і така сама кількість нелишків (mod p).

Мала теорема Ферма каже, що

ap11(modp)

(Припустимо, що a на є 0 mod p). Це можна записати як

(ap121)(ap12+1)0(modp).

Оскільки цілі mod p утворюють поле, якийсь з цих множників повинен бути конгруентним нулю.

Тут припустимо, що a є квадратичним лишком, ax2,

ap12x2p12xp11(modp).

Отже, кожен квадратичний лишок (mod p) робить перший множник нулем.

Теорема Лагранжа говорить, що існує не більше ніж (p − 1)/2 значень a, які обнуляють перший множник. Але також відомо, що наявні (p − 1)/2 різних квадратичних лишків (mod p) (окрім 0). Отже, вони і є класами лишків, які роблять перший множник нулем. Інші (p − 1)/2 класів лишків, нелишкі, повинні бути такими, що обнуляють другий множник.

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Gauss, DA, Art. 106
  2. Hardy & Wright, thm. 83
  3. Lemmermeyer, p. 4 cites two papers, E134 and E262 in the Euler Archive