Відбій

Відбі́й, іноді відда́ча — імпульс сили тиску газів (або іншого активного тіла), що виникає в каналі ствола вогнепальної зброї під час пострілу і направлений в протилежний до напряму пострілу бік. Залежно від конструкції зброї відбій може викликати відкочування зброї або її частин, або значні внутрішні напруження.

Фізичні принципи

Фізично відбій пояснюється законом збереження імпульсу. Оскільки до пострілу сумарний імпульс зброї (наприклад, гармати) і снаряда дорівнював нулю, то він повинен дорівнювати нулю і після пострілу.

$(M+\mu /2)v_g=-(m+\mu /2)v_p$,

де $M$, $\mu$ та $m$ — маси гармати, заряду та снаряду відповідно, а $v_g$ та $v_p$ — швидкості гармати та снаряда, відповідно. Оскільки маса гармати набагато більша від маси заряду, складовою $\mu /2$ в виразі $(M+\mu /2)v_g$ можна знехтувати, отже швидкість, яку отримує гармата, може бути обчислена як:

$v_g=-\frac{m+\mu /2}{M}{v}_p$

У випадку, коли гармата та її рухомі частини жорстко закріплені, обраховують імпульс сили, що дорівнює зміні імпульсу руху:

$Ft=-(m+\mu /2)v_p$

Зважаючи на малий час пострілу (близько десятої частки секунди), виникає значна сила відбою, що може пошкодити зброю.

Відкіт та перенапруження в конструкції зброї, що виникають внаслідок відбою, мають негативні наслідки: неконтрольований відкіт призводить до погіршення влучності, перенапруження в конструкції призводять до передчасного зносу зброї. Для зменшення наслідків дії сили відбою використовують спеціальні противідкотні пристрої з амортизаторами та/або дулові гальма.

У випадку рушниці відбій гаситься плечем стрільця, у випадку гармати його бере на себе лафет.

В окремих джерелах термін «відбій» ототожнюють з відкотом, що є помилкою — відбій не завжди призводить до виникнення відкоту.

Див. також

• Вогнепальна зброя
• Безвідкотна гармата