Ціла частина числа

Матеріал з testwiki
Версія від 17:57, 9 липня 2023, створена imported>Avent8 (growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Графік функції y=[x] або y=x

Ціла частина дійсного числа x — найбільше ціле число, яке не більше ніж x. Ціла частина числа x зазвичай позначається як [x].

Графік функції y=x

В інформатиці поряд з функцією ціла частина використовують функції підлога (Шаблон:Lang-en) та стеля (Шаблон:Lang-en). Функція підлога позначається як y=x та збігається з цілою частиною, функція стелі позначається як x та дорівнює найменшому цілому числу, яке не менше за x.

Визначення за допомогою нерівностей такі:

x=max{mmx},
x=min{nnx}.

Оскільки в напіввідкритому інтервалі довжини 1 є рівно одне ціле число, то для будь-якого дійсного x існують єдині цілі числа m і n, що задовольняють нерівність

x1<mxn<x+1.

Тоді   x=m   і   x=n  також можна приймати як означення функцій підлоги та стелі.

Еквівалентності

Наступні формули можна використовувати для спрощення виразів, що включають функцій підлоги та стелі.[1]

x=m тоді і тільки тоді mx<m+1,x=n тоді і тільки тоді n1<xn,x=m тоді і тільки тоді x1<mx,x=n тоді і тільки тоді xn<x+1.

На мові відношень порядку функція підлоги є залишковим відображенням, тобто частиною відповідності Галуа: це верхнє спряження функції, яке вкладує цілі числа в дійсні числа.

x<n тоді і тільки тоді x<n,n<x тоді і тільки тоді n<x,xn тоді і тільки тоді xn,nx тоді і тільки тоді nx.

Наступні формули показують, як додавання цілих чисел до аргументу впливає на функції:

x+n=x+n,x+n=x+n,{x+n}={x}.

Вищезазначені формули невірні, якщо n не є цілим числом; однак для будь-яких Шаблон:Mvar, Шаблон:Mvar мають місце наступні нерівності:

x+yx+yx+y+1,x+y1x+yx+y.

Співвідношення між функціями

З означень випливає, що

xx,   причому рівність можлива, тоді і тільки тоді, коли x - ціле число, тобто
xx={0,якщоx,1,якщоx∉.

Насправді для цілих чисел n і значення функцій підлоги і стелі збігаються :

n=n=n.

Зміна знаку аргументу, міняє місцями функції підлоги та стелі і змінює знак:

x+x=0,x=x,x=x,

і:

x+x={0якщо x1якщо x∉,
x+x={0 якщо x1якщо x∉.

Зміна знаку аргументу доповнює дробову частину:

{x}+{x}={0,якщоx,1,якщоx∉.

Функції підлоги, стелі та дробової частини є ідемпотентними:

x=x,x=x,{{x}}={x}.

Результатом композиції функцій підлоги та стелі є внутрішня функція:

x=x,x=x

завдяки властивості тотожності для цілих чисел.

Частки

Якщо m і n цілі числа, а n ≠ 0, то

0{mn}11|n|.

Якщо n - натуральне число,[2] то

x+mn=x+mn,
x+mn=x+mn.

Якщо m додатне,[3] то

n=nm+n1m++nm+1m,
n=nm+n+1m++n+m1m.

Для m = 2 отримуємо

n=n2+n2.

У загальному випадку,[4] для додатнього m (див.тотожність Ерміта)

mx=x+x1m++xm1m,
mx=x+x+1m++x+m1m.

Для перетворення між функціями підлоги та стелі можна використати наступні формули (m додатне)[5]

nm=n+m1m=n1m+1,
nm=nm+1m=n+1m1.

Для всіх натуральних чисел m і n:[6]

k=1n1kmn=(m1)(n1)+gcd(m,n)12,

яка при додатних [[Взаємно прості числа|взаємнопростих} m і n зводиться до

k=1n1kmn=12(m1)(n1).

Оскільки права частина у загального випадку симетрична відносно m і n, то

mn+2mn++(n1)mn=nm+2nm++(m1)nm.

І нарешті, для додатних m і n,

xn+m+xn+2m+xn++(n1)m+xn=xm+n+xm+2n+xm++(m1)n+xm.

це співвідношення іноді називають законом взаємності.[7]

Вкладені частки

Для додатного цілого n і довільних дійсних чисел m, x:[8]

x/mn=xmn,
x/mn=xmn.

Неперервність та розкладення у ряди

Жодна з функцій, обговорюваних у цій статті, не є неперервною, але всі - кусково-лінійні: функції x, x, і {x} мають розриви в цілих числах. Функція x є напівнеперервною зверху і функції x і {x} - напівнеперервні знизу.

Оскільки жодна з функцій, розглянутих у цій статті, не є неперервною, тому жодна з них не допускає розклад у вигляді степеневих рядів. Оскільки функції підлоги і стелі неперіодичні, то вони не допускають рівномірно збіжних розкладів у вигляді рядів Фур'є. Функція дробової частини має розклад у ряд Фур'є[9]

{x}=121πk=1sin(2πkx)k

для x не цілого числа.

У точках розриву ряд Фур'є збігається до значення, яке є середнім його границь зліва та справа, на відміну від функцій підлоги, стелі та дробової частини: для фіксованого y і x кратного y ряд Фур'є дає збіжність до y/2, а не до xmody=0. У точках неперервності ряд збігається до відповідного значення функції.

З формули x=x{x} отримуємо

x=x12+1πk=1sin(2πkx)k

для x не цілого числа.

Позначення та приклади

Для цілої частини числа x довгий час використовувалось позначення [x], введене Гаусом.

В 1962 році Кеннет Айверсон запропонував заокруглення числа x до найближчого цілого в меншу і більшу сторони називати «підлога» і «стеля» x і позначати x і x відповідно[10]. У цих позначеннях [x]=x.

В сучасній математиці вживають обидва позначення, [x] і x, однак існує тенденція переходу до термінології і позначень Айверсона. Одна з причин цього — потенційна неоднозначність поняття «ціла частина числа»[10]. Наприклад, ціла частина числа 2,7 рівна 2, але можливі дві думки на те, як визначити цілу частину числа −2,7. Відповідно до даного в цій статті визначення [x]x=3, однак в деяких калькуляторах наявна функція цілої частини числа INT, для від'ємних чисел визначена як INT(-x) = -INT(x), таким чином INT(-2,7) = −2. В термінології Айверсона відсутні можливі неоднозначності:

2,7=2,2,7=3,2,7=3,2,7=2

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Шаблон:Math-stub

  1. Graham, Ronald L.; Knuth, Donald E.; Patashnik, Oren (1994), Concrete Mathematics, Reading Ma.: Addison-Wesley.
  2. Graham, Knuth, Patashnik, p. 73
  3. Graham, Knuth, Patashnik, p. 85,
  4. Graham, Knuth, Patashnik, p. 85 and Ex. 3.15
  5. Graham, Knuth, Patashnik, Ex. 3.12
  6. J.E. Blazek, Combinatoire de N-modules de Catalan}, Master's thesis, page 17.
  7. Graham, Knuth, Patashnik, p. 94
  8. Graham, Knuth, Patashnik, p. 71, apply theorem 3.10 with x/m as input and the division by n as function
  9. Titchmarsh, p. 15, Eq. 2.1.7
  10. 10,0 10,1 Шаблон:Книга