Наближені граничні умови Леонтовича — Щукіна

Матеріал з testwiki
Версія від 19:42, 1 грудня 2020, створена imported>Goo3Bot (дивіться також → див. також)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мова йтиме про важливу в техніці НВЧ задачу знаходження зв'язку між тангенціальною складовою вектора електричного поля на межі діелектрика (перше середовище) та металу (друге середовище) з боку 1-го середовища зі значенням тангенціальної складової вектора напруженості магнітного поля у тій самій точці. Нагадаємо, що звичайні граничні умови пов'язують значення векторів поля на межі розподілу, але, по-перше, вони є однойменними ( E1 та  E2), ( H1 та  H1) і по-друге, знаходяться по різних боках межі.

В поширення плоскої хвилі в металах, було показано, що через високу провідність металів заломлена плоска хвиля поширюється у другому середовищі перпендикулярно до межі розділення при падінні плоскої хвилі під будь-яким кутом φ на межу розділення. При цьому між векторами поля  Em та  Hm у другому середовищі буде виконуватись співвідношення:

 (1)  E2m=ZMH2m де  ZM — хвильовий опір металу

Оскільки в другому середовищі плоска хвиля поширюється перпендикулярно до межі розподілення, то вектори E2m та H2m мають бути паралельними до цієї межі. Згідно із загальними умовами тангенціальні складові векторів Em та Hm мають бути (у випадку відсутності в межі розподілу сторонніх струмів) неперервними:

 E1mτ=E2mτ та  H1mτ=H2mτ

Зробимо заміну у виразі  (1)

 E2m на  E2mτ,  H2m на  H2mτ,
 E2mτ на  E1mτ,  H2mτ на  H1mτ.

та отримаємо співвідношення

 (2)  E1m=ZMH1mτ

або у векторній формі:

 (3) E1m=ZM[noH1mτ] де no — орт зовнішньої нормалі до металу.

Вирази  (2) та  (3) називаються наближеними граничними умови Леонтовича Щукіна, записаних у скалярній та векторній формах.

З цих умов випливає, що дотична складова напруженості електричного поля на поверхні реального металу відмінні від нуля. Зі зростанням провідності металу σ ця складова прямує до нуля.

В інженерних задачах дотичну складову електричного поля на металі не враховують. Вважається, що структура поля над металом є такою ж самою. як і над ідеальним провідником. Вона враховується тоді, коли потрібно визначити втрати у реальному провіднику.

Див. також

Джерела інформації

  • Ю. В. Крушевський, Ю. І. Кравцов, В. М. Мізерний Електродинаміка та поширення радіохвиль ч.1 Основи електродинаміки, Вінниця: ВНТУ 2004, 128 с.
  • Баскаков С. И. Електродинамика и разпостранение радиоволн — М.:Сов. Радио, 1992