Дигамма-функція

В математиці дигамма-функція визначається через логарифмічну похідну гамма-функції:
Вона є першою полігамма-функцією, а вищі функції (тригамма-функція і т.д.) виходять з неї диференціюванням.
Зв'язок з гармонічними числами
Дигамма-функція пов'язана з гармонійними числами співвідношенням
- ,
де -n-е гармонійне число, а - постійна Ейлера — Маскероні.
Покажемо звідки береться такий зв'язок. Гамма функція задовольняє рівняння
Візьмемо похідну по Шаблон:Mvar:
Поділимо на Шаблон:Math або ж еквівалентно на Шаблон:Math:
або:
Оскільки гармонічні числа визначені для додатніх цілих числах Шаблон:Mvar за формулою
отже, дигамма функція пов'язана з ними формулою
де Шаблон:Math і Шаблон:Mvar — стала Ейлера — Маскероні. Для напів цілих чисел дигамма функція набуває вигляду
Властивості
- Формула доповнення
- Рекурентні співвідношення
- Розкладання на нескінченну суму
- де - Дзета-функція Рімана.
- Логарифмічний розклад
- Теорема Гауса
- При цілих з умовою .
Деякі скінченні суми, в яких зустрічається дигамма функція
Є багато скінченних сум, де використовується дигамма функція. Основні з таких формул для сумування
виведені Ґауссом.[1][2] А більш складніші формули, як такі
виведені багатьма сучасними математиками (див. наприклад Додаток B в статті Блаґошин (2014)[3]).
Дигамма теорема Ґауса
Для натуральних Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar (Шаблон:Math), дигамма функцію можна виразити через сталу Ейлера і скінченного числа елементарних функцій
дане вираження правильне спираючись на рекурсію для всіх раціональних аргументів.
Примітки
Посилання
- ↑ R. Campbell. Les intégrales eulériennes et leurs applications, Dunod, Paris, 1966.
- ↑ H.M. Srivastava and J. Choi. Series Associated with the Zeta and Related Functions, Kluwer Academic Publishers, the Netherlands, 2001.
- ↑ Шаблон:Cite journal