Дигамма-функція

Матеріал з testwiki
Версія від 23:54, 14 червня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дигамма-функція ψ(x)

В математиці дигамма-функція ψ(x) визначається через логарифмічну похідну гамма-функції:

ψ(x)=ddxlnΓ(x)=Γ(x)Γ(x)

Вона є першою полігамма-функцією, а вищі функції (тригамма-функція і т.д.) виходять з неї диференціюванням.


Зв'язок з гармонічними числами

Дигамма-функція пов'язана з гармонійними числами співвідношенням

ψ(n)=Hn1γ,

де Hn -n-е гармонійне число, а γ - постійна Ейлера — Маскероні.

Покажемо звідки береться такий зв'язок. Гамма функція задовольняє рівняння

Γ(z+1)=zΓ(z).

Візьмемо похідну по Шаблон:Mvar:

Γ(z+1)=zΓ(z)+Γ(z)

Поділимо на Шаблон:Math або ж еквівалентно на Шаблон:Math:

Γ(z+1)Γ(z+1)=Γ(z)Γ(z)+1z

або:

ψ(z+1)=ψ(z)+1z

Оскільки гармонічні числа визначені для додатніх цілих числах Шаблон:Mvar за формулою

Hn=k=1n1k,

отже, дигамма функція пов'язана з ними формулою

ψ(n)=Hn1γ,

де Шаблон:Math і Шаблон:Mvarстала Ейлера — Маскероні. Для напів цілих чисел дигамма функція набуває вигляду

ψ(n+12)=γ2ln2+k=1n22k1.

Властивості

  • Формула доповнення
    ψ(1x)ψ(x)=πcot(πx)
  • Рекурентні співвідношення
    ψ(x+1)=ψ(x)+1x
  • Розкладання на нескінченну суму
    ψ(x)=ln(x)12x+n=1ζ(12n)x2n
де ζ(x) - Дзета-функція Рімана.
  • Логарифмічний розклад
    ψ(x)=n=01n+1k=0n(1)k(nk)ln(x+k)
  • Теорема Гауса
    Γ(p/q)Γ(p/q)=γln(2q)π2cot(πpq)+20<n<q/2cos(2πpnq)ln(sin(πnq))
При цілих p,q з умовою 0<p<q.

Деякі скінченні суми, в яких зустрічається дигамма функція

Є багато скінченних сум, де використовується дигамма функція. Основні з таких формул для сумування

r=1mψ(rm)=m(γ+lnm),
r=1mψ(rm)exp2πrkim=mln(1exp2πkim),k,m, km.
r=1m1ψ(rm)cos2πrkm=mln(2sinkπm)+γ,k=1,2,,m1
r=1m1ψ(rm)sin2πrkm=π2(2km),k=1,2,,m1

виведені Ґауссом.[1][2] А більш складніші формули, як такі

r=0m1ψ(2r+12m)cos(2r+1)kπm=mln(tanπk2m),k=1,2,,m1
r=0m1ψ(2r+12m)sin(2r+1)kπm=πm2,k=1,2,,m1
r=1m1ψ(rm)cotπrm=π(m1)(m2)6
r=1m1ψ(rm)rm=γ2(m1)m2lnmπ2r=1m1rmcotπrm
r=1m1ψ(rm)cos(2+1)πrm=πmr=1m1rsin2πrmcos2πrmcos(2+1)πm,
r=1m1ψ(rm)sin(2+1)πrm=(γ+ln2m)cot(2+1)π2m+sin(2+1)πmr=1m1lnsinπrmcos2πrmcos(2+1)πm,
r=1m1ψ2(rm)=(m1)γ2+m(2γ+ln4m)lnmm(m1)ln22+π2(m23m+2)12+m=1m1ln2sinπm

виведені багатьма сучасними математиками (див. наприклад Додаток B в статті Блаґошин (2014)[3]).

Дигамма теорема Ґауса

Для натуральних Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar (Шаблон:Math), дигамма функцію можна виразити через сталу Ейлера і скінченного числа елементарних функцій

ψ(rm)=γln(2m)π2cot(rπm)+2n=1m12cos(2πnrm)lnsin(πnm)

дане вираження правильне спираючись на рекурсію для всіх раціональних аргументів.

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. R. Campbell. Les intégrales eulériennes et leurs applications, Dunod, Paris, 1966.
  2. H.M. Srivastava and J. Choi. Series Associated with the Zeta and Related Functions, Kluwer Academic Publishers, the Netherlands, 2001.
  3. Шаблон:Cite journal