Накриття (топологія)

Матеріал з testwiki
Версія від 07:41, 14 березня 2023, створена imported>McSic (growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Накриття відкритої множини U

Накриттянеперервне сюр'єктивне відображення  p:XY топологічного простору X на топологічний простір Y, таке, що для будь-якої точки xY знайдеться окіл UY, повний прообраз якого  p1(U) є об'єднанням відкритих множин VkX, що не перетинаються:

p1(U)=V1V2,

причому на кожній множині Vk відображення p:VkU є гомеоморфізмом між Vk і U.

Пов'язані визначення

  • Простір Y називається базою накриття, а Xпростором накриття (або накриваючим простором).
  • Прообраз  p1(x) точки xY називають шаром над точкою x.
  • Число областей Vk в повному прообразі p1(U) називається числом листів.
    • Якщо це число скінченне і рівне n, то накриття називається n-листовим.
  • Накриття називається універсальним якщо накриваючий простір є однозв'язним.

Приклади

  • Нехай S1 позначає одиничне коло комплексної площини S1={z||z|=1}.
    •  p:S1,p:xe2πix.
    •  p:S1S1,p:zzk, де  k0, k.
  • Нехай X=S1×S1 — тор. Тоді 2 є накриваючим простором і накриття задається формулою:
    • p:2S1×S1,p:(x,y)(e2πix,e2πiy).

Властивості

  • Нехай p:XY — накриття і UX — відкрита підмножина простору X. Тоді множина p(U) е відкритою у Y.
  • Нехай p:XY — накриття і Zзв'язний і локально-зв'язний простір. Нехай a,b:ZXнеперервні відображення, що задовольняють умови
  1. pa=pb;
  2. a(y0)=b(y0) для деякого y0Y.
тоді a=b.

Зв'язок з фундаментальною групою

Зазвичай накриття розглядається в припущенні зв'язності X і Y а також локальної зв'язності і локальної однозв'язності Y. При цих припущеннях встановлюється зв'язок між фундаментальними групами π1(X,x0) і π1(Yy0): якщо p(x0)=y0, то індукований гомоморфізм p:π1(X,x0)π1(Yy0), відображає π1(X,x0) ізоморфно на підгрупу в π1(Yy0) і, міняючи точку x0 у p1(y0), можна одержати в точності всі підгрупи з деякого класу спряжених підгруп.

Якщо цей клас складається з однієї підгрупи H (тобто Hнормальна підгрупа), те накриття називається регулярним. В цьому випадку виникає вільна дія групи G=π1(Yy0)/H на X, причому p виявляється фактор-відображенням на простір орбіт Y.

Взагалі, вільні дії дискретних груп — типове джерело регулярних накриттів (над простором орбіт, хоч і не всяка така дія задає накриття, простір орбіт може виявитися невіддільним).

Ця дія породжується підняттям петель: якщо петлі q:[0,1]Y, q(0)=q(1)=y0, зіставити єдиний шлях q~:[0,1]X, для якого q(0)=x0 і pq~=q, то точка q~(1) залежатиме тільки від класу цієї петлі в G і від точки x0. Таким чином, елементу з G відповідає перестановка точок в p1(y0). Ця перестановка не має нерухомих точок, і неперервно залежить від точки y0. Це визначає гомеоморфізм X, що комутує з p.

У загальному випадку ця конструкція визначає лише перестановку в p1(y0), тобто дію π1(Yy0) на p1(y0), що називається монодромією накриття.

Окремим випадком регулярного накриття є універсальне накриття, для якого G=π1(Yy0) або, що еквівалентно, X — однозв'язний простір.

Взагалі, по кожній групі Hπ1(Yy0) однозначно будується накриття p:XY, для якого образ π1(Xx0) є H.

Для будь-якого відображення f лінійно зв'язного простору (Zz0) у (Yy0) підняття його до відображення f~:(Zz0)(X,x0) існує тоді і тільки тоді, коли образ f(π1(Zz0)) лежить в H. Між накриттями Y є відношення часткового порядку (накриття деякого накриття простору X теж є накриттям простору X), подвійне включенню підгруп в π1(Yy0). Зокрема, універсальне накриття є єдиним максимальним елементом.

Див. також

Література