Лема Рабіновича

Матеріал з testwiki
Версія від 12:36, 24 червня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лема Рабіновича — лема в комутативній алгебрі, що доводить еквівалентність загальної теореми Гільберта про нулі і деякого її часткового випадку (що іноді називається слабкою теоремою Гільберта про нулі)[1].

Твердження

Нехай Kалгебраїчно замкнуте поле (наприклад, поле комплексних чисел). Нехай K[X1,,Xn] — кільце многочленів від змінних X1,,Xn з коефіцієнтами з поля K і нехай Iідеал в тому кільці. Позначимо V(I)афінний многовид, що визначається цим ідеалом, а I(X) — ідеал многочленів, що рівні нулю на многовиді X. З теореми Гільберта про нулі випливає, що для кожного власного ідеалу кільця K[X1,,Xn], множина V(I) є непорожньою. Це твердження називається слабкою теоремою Гільберта про нулі. Лема Рабіновича стверджує, що насправді слабка теорема є еквівалентною загальній.

Доведення

Нехай FI(V(I)). Розглянемо ідеал JK[x1,,xn+1], породжений всіма многочленами з I і ще многочленом xn+1F1. Очевидно, V(J)=0. Отже, 1J, тобто 1=i=1mHiFi+Hm+1(xn+1F1) для деяких многочленів HiK[x1,,xn+1] і деяких многочленів FiI. Рівність є формальною рівністю многочленів, отже, ми можемо замінити в ній змінні x на будь-які значення, взяті з довільної К-алгебри .Замінивши xn+1 на 1/F , ми одержимо: 1=i=1mHi(x1,,xn,1/F)Fi(x1,,xn) Помноживши ці рівності на спільний знаменник, який дорівнює Fk для деякого цілого k ми одержимо, що Fk=i=1mGiFiI , де Gi позначає FkHi(x1,,xn,1/F).

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. J.L. Rabinowitsch, "Zum Hilbertschen Nullstellensatz" Math. Ann. , 102 (1929)