Ізольована точка

Матеріал з testwiki
Версія від 17:36, 12 серпня 2022, створена imported>Alessot (виправлено помилки вікіфікації)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
"0" ― ізольована точка множини A={0}[1,2].

У математиці точка x називається ізольованою точкою підмножини Sтопологічному просторі X), якщо точка x є елементом підмножини S і існує такий окіл цієї точки x, який не містить жодних інших точок із даної підмножини S. Це еквівалентно тому, що сінґлетон (одноелементна множина) {x} є відкритою множиною в топологічному просторі S (розглядається як підпростір простору X). Інше еквівалентне формулювання: елемент x підмножини S є ізольованою точкою підмножини S тоді й лише тоді, коли він не є граничною точкою підмножини S.

Якщо простір X є евклідовим простором (або будь-яким іншим метричним простором), то елемент x підмножини S є ізольованою точкою підмножини S, якщо навколо x існує така відкрита куля, яка містить лише скінченну кількість елементів підмножини S.

Пов'язані означення

Множина, яка складається лише з ізольованих точок, називається дискретною множиною (див. також дискретний простір). Будь-яка дискретна підмножина S евклідового простору має бути зліченною, оскільки ізоляція будь-якої її точки разом із щільністю множини раціональних чисел у множині дійсних числах, означає, що точки підмножини S можна відобразити в набір точок з раціональними координатами, яких є лише зліченно багато. Однак, не кожна зліченна множина є дискретною, канонічним прикладом є множина раціональних чисел у звичайній евклідовій метриці.

Множина, яка не має ізольованої точки, називається множиною Шаблон:Нп (будь-який окіл точки містить інші точки множини). Замкнута множина без ізольованої точки називається досконалою множиною (вона включає всі граничні точки, і жодна з них не ізольована на ній).

Кількість ізольованих точок є Шаблон:Нп, тобто, якщо два топологічні простори X і Y є гомеоморфними, то кількість ізольованих точок у кожному просторі є однаковою.

Приклади

Стандартні приклади

Топологічні простори в наступних трьох прикладах розглядаються як підпростори вісі дійсних чисел в стандартній топології.

  • Для множини S={0}[1,2] точка 0 є ізольованою точкою.
  • Для множини S={0}{1,1/2,1/3,}, кожна з точок 1/k є ізольованою точкою, але точка 0 не є ізольованою точкою, оскільки в підмножини S є інші точки, які як завгодно близькі до точки 0.
  • Множина ={0,1,2,} натуральних чисел є дискретною множиною.

У топологічному просторі X={a,b} з топологією τ={,{a},X}, елемент a є ізольованою точкою, навіть якщо a належить до замикання елемента {b} (і тому в якомусь значенні є "близьким" до b). Така ситуація є неможливою в гаусдофовому просторі.

Лема Морса стверджує, що невироджені критичні точки деяких функцій є ізольованими.

Два нелогічних приклади

Розглянемо набір точок з дійсного інтервалу (0,1) такий, в якому кожна цифра xi їх двійкового представлення задовольняє наступним умовам:

  • Або xi=0 або xi=1.
  • xi=1 лише для скінченної кількості індексів i.
  • Якщо m позначає найбільший індекс такий, що xm=1, то xm1=0.
  • Якщо xi=1 і i<m, тоді виконується одна з наступних умов: xi1=1 або xi+1=1.

Неформально ці умови означають, що кожна цифра двійкового представлення x, яка дорівнює 1, належить парі 0110, за винятком 010 в самому кінці.

Тепер F ― це явна множина, що повністю складається з ізольованих точок, яка має нелогічну властивість, що замикання цієї множини є незліченною множиною.[1]

Інший набір F з такими ж властивостями можна отримати наступним чином. Нехай Cмножина Кантора середніх третин, нехай I1,I2,I3, ― інтервали компонентів [0,1]C, і нехай F ― множина, що включає по одній точці з кожного такого інтервалу Ik. Оскільки кожна точка інтервалу Ik містить лише одну точку з множини F, то будь-яка точка множини F є ізольованою точкою. Однак, якщо p є будь-якою точкою в множині Кантора, то кожен окіл точки p містить принаймні один інтервал Ik, а отже, принаймні одну точку з множини F. Звідси випливає, що кожна точка множини Кантора лежить у замиканні множини F, а отже, множина F має незліченне замикання.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Зовнішні посилання

Шаблон:MathWorld