Згортка Діріхле

Матеріал з testwiki
Версія від 23:50, 16 листопада 2021, створена imported>Olexa Riznyk (додано Категорія:Білінійні оператори за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В математиці, згортка Діріхлебінарна операція визначена для арифметичних функцій, що широко використовується в теорії чисел. Названа на честь німецького математика Діріхле.

Визначення

Якщо ƒ і g — арифметичні функції, можна визначити нову арифметичну функцію ƒ * g, згортку Діріхле функційƒ і g,

(f*g)(n)=dnf(d)g(n/d)

де сума береться по всіх дільниках d числа n.

Приклади

Приклад 1

Визначимо функцію E0 наступним чином:

E0(n)={1,n=1,0,n>1.

Визначимо тепер згортку Діріхле функції E0 і деякої арифметичної функції f:

(E0*f)(n)=d|n,d>0E0(d)f(n/d)=E0(1)f(n)+d|n,d>1E0(d)f(n/d)=1f(n)+d|n,d>10f(n/d)=f(n)+0=f(n).

Приклад 2

Нехай функції f і g визначені наступним чином:

f(n)=n
g(n)=n2.

Знайдемо значення згортки Діріхле для аргументу n=10:

(f*g)(10)=d|10,d>0f(d)g(10/d)=f(1)g(10)+f(2)g(5)+f(5)g(2)+f(10)g(1)=1102+252+522+1012=100+50+20+10=180.

Властивості

Множина арифметичних функцій утворює комутативне кільце, щодо операцій поточкового додавання і згортки Діріхле, де мультиплікативною одиницею є функція δ, що визначається δ(n) = 1 якщо n = 1 і δ(n) = 0, якщо n > 1.

Оборотними елементами цього кільця є арифметичні функції f для яких f(1) ≠ 0. Згортка Діріхле задовольняє такі властивості:

Згортка Діріхле двох мультиплікативних функцій є мультиплікативною функцією. Кожна мультиплікативна функція має обернену Діріхле, що теж є мультиплікативною функцією.

Обертання Діріхле

Для арифметичної функції ƒ, рекурсивна формула для обчислення оберненої Діріхле має вигляд:

f1(1)=1f(1)

для n > 1,

f1(n)=1f(1)dn, d<nf(nd)f1(d).

Коли ƒ(n) = 1 для всіх n, тоді оберненою функцією є ƒ −1(n) = μ(n) — функція Мебіуса.

Ряди Діріхле

Якщо f — арифметична функція, відповідні їй ряди Діріхле визначаються формулою

DG(f;s)=n=1f(n)ns

для тих комплексних аргументів s для яких ряд збігається.При цьому виконується рівність:

DG(f;s)DG(g;s)=DG(f*g;s)

для всіх s для яких обидва ряди зліва є збіжними, причому принаймні один абсолютно.

Література

  • Apostol, Tom M. (1976), Introduction to analytic number theory, Undergraduate Texts in Mathematics, New York-Heidelberg: Springer-Verlag, ISBN 978-0-387-90163-3
  • Hugh L. Montgomery; Robert C. Vaughan (2007). Multiplicative number theory I. Classical theory. Cambridge tracts in advanced mathematics. 97. Cambridge: Cambridge Univ. Press. ISBN 0-521-84903-9.