Теорема Круля

Матеріал з testwiki
Версія від 09:25, 2 квітня 2023, створена imported>Zviribot (Cat-a-lot: Moving from Category:Математичні теореми to Category:Теореми в алгебрі за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Круля в абстрактній алгебрі стверджує існування максимального ідеалу в довільному кільці з одиницею. Теорема названа на честь німецького математика Вольфганга Круля, що довів її у 1926 році[1]. У 1978 році Вілфрід Ходжес довів, що з теореми Круля випливає лема Цорна.[2]. Відповідно твердження теореми еквівалентно аксіомі вибору.

Твердження

Нехай R — нетривіальне кільце з одиницею. Тоді для довільного ідеалу IR існує максимальний ідеал J, такий що IJ. Зокрема якщо взяти ідеал {0} то звідси випливає існування максимального ідеалу для довільного кільця з одиницею.

Доведення

Нехай S — множина власних ідеалів R, що містять I. Множина S є непорожньою, оскільки I є елементом S. S є частково впорядкованою множиною щодо включення підмножин. Для довільної лінійно впорядкованої підмножини T елементів S, об'єднання ідеалів з T є також ідеалом . Цей ідеал є власним (оскільки 1 не належить жодному власному ідеалу з S і, відповідно з T). Тому згідно з лемою Цорна у множині S є максимальний елемент, що і буде максимальним ідеалом, що містить I.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. W. Krull, Die Idealtheorie in Ringen ohne Endlicheitsbedingungen, Mathematische Annalen 10 (1929), 729–744
  2. Wilfrid Hodges (1978), Krull Implies Zorn, Journal London Mathematical Society, Volume s2-19, 2, pp 285–287