Сигма-скінченна міра

Матеріал з testwiki
Версія від 11:14, 17 вересня 2022, створена imported>Михайло Копченко (growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сигма-скінченна міра в функціональному аналізіміра, така що довільна вимірна множина може бути представлена у вигляді зліченного об'єднання вимірних множин скінченної міри.

Визначення

Неай (X,,μ) - простір з мірою, де X — деяка множина, — задане на ній кільце підмножин, μ — міра визначена на кільці. Міра μ називається σ-скінченною, якщо для довільної множини A існує зліченна сім'я вимірних множин {Ai}i=1, така що μ(Ai)<,i і

A=i=1Ai. Якщо міра визначена на деякій алгебрі підмножин множини X, то необхідною і достатньою умовою σ-скінченності є виконання поданих вище умов для єдиної множини X

Приклади

  • Будь-яка скінченна, зокрема ймовірнісна міра скінченна.
=i=1[i,i],m([i,i])=2i<,i=1,2,.
  • Зліченна міра μ на , тобто така, що μ({x})=1,x не є σ-скінченною, оскільки зліченне об'єднання будь-яких множин скінченної міри в цьому випадку буде зліченним, тоді як весь простір незліченний.

Властивості

σ-скінченні міри мають багато властивостей не характерних для інших видів мір, тому вони часто виступають припущеннями при формулюванні теорем теорії мри та інтегралу, зокрема теореми Радона-Нікодима, теореми Фубіні та ін. σ-скінченність також є достатньою умовою єдиності продовження міри заданої на кільці до міри на породженому цим кільцем σ-кільці (теорема Каратеодорі).

Література

  • Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. — изд. четвёртое, переработанное. — М.: Наука, 1976. — 544 с.
  • Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953