Гомотопія

Матеріал з testwiki
Версія від 18:28, 21 червня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ГомотопіяШаблон:Lang-grc Шаблон:Transl "сам, подібний" та Шаблон:Lang Шаблон:Transl "місце") — в математиці поняття алгебричної топології, що формалізує поняття неперервної деформації одного об'єкта в інший. За допомогою гомотопії визначаються гомотопічні групи, що є важливими інваріантами в алгебричній топології.

Формальне визначення

Нехай X та Y — топологічні простори і f та g — два неперервних відображення з простору X в простір Y. Тоді відображення f називається гомотопним відображенню g, якщо існує неперервне відображення H:X×[0,1]Y таке, що f(x)=H(x,0) і g(x)=H(x,1) для x ∈ X. Дане неперервне відображення називається гомотопією.

Пов'язані визначення

Гомотопічна еквівалентність бублика і чашки
  • Гомотопічний інваріант — це характеристика простору, яка зберігається при гомотопічній еквівалентності топологічних просторів. Тобто, якщо два простори гомотопно еквіваленті, то вони мають однакову характеристику. Наприклад: зв'язність, фундаментальна група, ейлерова характеристика.
  • Якщо на деякій підмножині AX,F(t,a)=f(a) для всіх t при aA, то F називається гомотопією відносно A, а f і g гомотопними відносно A.
  • Ізотопія — гомотопія топологічного простору X по топологічному простору Y, тобто ft:XY,t[0,1], в якій при будь-кому t відображення ft є гомеоморфізмом X на f(X)Y.

Гомотопічна еквівалентність

  • Гомотопічна еквівалентність топологічних просторів X і Y — пара неперервних відображень f:XY і g:YX така, що fgidY і gfidX, тут позначає гомотопічну еквівалентність відображень. В цьому випадку говорять, що X і Y гомотопно еквівалентні, або X з Y мають один гомотопний тип.

Гомотопічна група

Гомотопічна група простору Ψπn(Ψ,ψ0) є групою гомотопічних класів неперервних відображень f:SnΨ, переводячи відзначену точку сфери у точку ψ0, із декотрою операцією. Сферу Sn можна неперервно й бієктивно відобразити у In, де I=[0,1]. Таким чином, гомотопічну групу можна визначити як групу гомотопічних класів неперервних відображень g:InΨ, які переводять границю у відзначену точку g(In)=ψ0. Операцію таких відображень можна визначити наступним чином:

(g1*g2)(t1,...,tn)={g1(2t1,t2,...,tn);t1[0;0,5],g2(2t11,t2,...,tn);t1[0,5;1],

Властивості

Рефлексивність. Якщо f:XY — деяке неперервне відображення, тоді функція H:X×IY визначена H(x,t)=f(x) буде гомотопією між f і f.
Симетричність. Нехай відображення f:XY гомотопне відображенню g:XY і H:X×IY — відповідна гомотопія. Тоді g є гомотопним f з гомотопією H'(x,t)=H(x,1t).
Транзитивність. Нехай відображення f:XY гомотопне відображенню g:XY і H:X×IY — відповідна гомотопія. Нехай також відображення g:XY гомотопне відображенню h:XY і F:X×IY — відповідна гомотопія. Тоді Тоді f є гомотопним h з гомотопією:
G(x,t)={H(x,2t);t[0;0,5],H(x,2t1);t(0,5;1],
  • Усі відображення ht(x)=H(x,t) є неперервними.
  • Якщо  f,f:XY,g:YB,h:AX — неперервні відображення, і H:X×IY — гомотопія між f і f, то gH(h×I) є гомотопією між gfh і gfh.

Приклади

  • Якщо Y=m, то функції f і g є завжди є гомотопними. Гомотопія визначається: H(x,t)=f(x)+t[g(x)f(x)].
  • Множини X=[0,1],Y=(0,1) є еквівалентними гомотопічно, але не гомеоморфними.
  • Одиничне коло 𝒮1 гомотопно еквівалентне простору 2{0}.
  • [M,N]ptlim[Nk,f,Mf]pt, де Nk,f - апроксимуючі скінченні моделі CW-комплесу N. Тут ми маємо відображення [Nk,f,Mf]pt[N,Mf]pt[N,Mf]ptk. Отримуємо бієкцію φ:lim[Nk,f,Mf]pt[N,Mf].
  • Нехай U,G - гомотопічні простори із відзначеною точкою, де G - скінченне й у ньому виконується T0. Нехай відображення f,g:UG є неперервними та uU виконується f(x)g(x). Тоді вони є гомотопними. Дійсно, можна побудувати гомотопію H:U×IG із наступними властивостями:
H(u,0)=f(x)
H(u,t)=v(u),t(0,1].
Щоб показати неперервність відображеження H, потрібно показати, що H1(p¯) є замкненим для будь-якої точки pf(U)v(U). Якщо v(u)p¯ , то й f(u)p¯. Це дає v1(p¯)×[0,1]f1(p¯)×{0}v1(p¯)×(0,1]. Тоді H1(p¯)=f1(p¯)×{0}v1(p¯)×(0,1]=f1(p¯)×{0}v1(p¯)×[0,1]. А відтак він є замкненим як об'єднання замкнених множин.

Посилання

Література

  • Васильев В. А. Введение в топологию. — М.: ФАЗИС, 1997. — 132 с. — ISBN 5-7036-0036-7
  • Рохлин В. А., Фукс Д. Б. Начальный курс топологии. Геометрические главы. — М.: Наука, 1977
  • Спеньер Э. Алгебраическая топология. — М.: Мир, 1971

Шаблон:Топологія