Теореми Силова

Матеріал з testwiki
Версія від 16:33, 20 лютого 2025, створена imported>Artem Tsvik (#1Lib1Ref)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Теорія груп В теорії груп, теореми Силова стверджують про існування підгруп певного порядку, визначають їх властивості. Теореми доведені норвезьким математиком Силовом в 1872 р.

Визначення

Нехай G — скінченна група, а p — просте число, що ділить порядок G. Підгрупи порядку pt називаються p-підгрупами. Нехай маємо |G|=pns, де s не ділиться на p. Тоді p-підгрупою Силова називається підгрупа G, що має порядок pn.

Твердження теорем

Нехай G — скінченна група. Тоді:

  • p-підгрупа Силова існує.
  • Будь-яка p-підгрупа міститься в деякій p-підгрупі Силова. Всі p-підгрупи Силова спряжені (тобто кожну можна представити в виді gPg1, де g — елемент групи, а P — підгрупа Силова із теореми 1).
  • Кількість p-підгруп Силова рівне одиниці за модулем p Np1(modp) і ділить порядок G.

Доведення

1. Спершу доведемо, що (pkmpk)m(modp)

Справді здійснюючи обчислення за модулем p отримуємо:

(X+1)prXpr+1pr=Xpr+1(modp)

Піднісши обі частини до степеня m маємо:

(X+1)prm(Xpr+1)m(modp)

В лівій частині коефіцієнт біля Xpr рівний (pkmpk), а в правій m, що й доводить твердження .

Як наслідок маємо, що (pkmpk) не ділиться на p, якщо на p не ділиться число m.

Нехай |G| = pkm, і Ω позначає множину підмножин G потужності pk. Тоді маємо:

|Ω|=(pkmpk).

Розглянемо дію G на множині Ω, що полягає у лівому множенні. Тоді

|Ω|=[o], oΩ|Go|.

де сума береться по всіх орбітах множини Ω. Зрозуміло, що кількість елементів принаймні однієї з цих орбіт не ділиться на p, оскільки на p не ділиться кількість елементів множини Ω, що випливає з доведеного вище. Нехай S  — один з елементів цієї орбіти і P його стабілізатор. Тоді для величини орбіти маємо:

[G:P]=|G||P|=prm|P|

Для того, щоб це число не ділилося на p необхідно pr||P| і як наслідок pr ≤ |P|. З іншої сторони для будь-якого xS маємо відображення [ggx] ' ін'єктивним відображенням P в S (дане відображення є відображенням в S, оскільки P є стабілізатором S). Відповідно |P|≤pr і, поєднуючи дві нерівності одержимо |P|= pr '


2. Нехай H — довільна p-підгрупа G. Розглянем її дію на множині правих класів суміжності G/P лівими зсувами, де P — p-підгрупа Силова. Кількість елементів довільної нетривіальної орбіти повинно ділитися на p. Але |G/P| не ділиться на p, відповідно у дії є нерухома точка gP. Тому hHhga=ga,a,aP, а значить, h=gaa1g1gPg1, тобто H є підгрупою деякої p-підгрупи Силова. Якщо ж H — сама є p-підгрупою Силова, то вона спряжена з P.

3. Кількість p-підгруп Силова рівна [G: NG(P)] і, відповідно, ділить |G|. З попереднього маємо, що множина p-підгруп Силова рівна X = {gPg-1}. Розглянемо дію P на X спряженнями. Нехай H із X — деяка нерухома точка. Тоді P і H належать нормалізатору підгрупи H і при цьому спряжені в NG(H) як p-підгрупи Силова. Але H нормальна в своєму нормалізаторі, тому H = P и єдиною нерухомою точкою дії є P. Оскільки порядки всіх нетривіальних орбіт кратні p, одержуємо Np1(modp).

Див. також

Джерела

Українською

Іншими мовами