Стала Рідберґа

Стала Рідберґа — фізична константа, яка входить формулу для визначення частот електромагнітного випромінювання атома водню. Позначається зазвичай .
Сталу Рідберґа можна обчислити за наступною формулою:
- ,
де — стала тонкої структури, — маса електрона, — заряд електрона, — електрична проникність вакууму, — стала Планка та — швидкість світла.
Лінійчатий спектр випромінювання атома водню описується формулою:
- ,
де — довжина хвилі лінії в спектрі, n та m — цілі числа, m > n, а — певна стала. Ця формула для спектру була знайдена емпірично, ще до появи квантової теорії атома водню. З розвитком квантової механіки стало зрозуміло, що стала R пов'язана з фундаментальнішою сталою формулою:
- ,
де — маса електрона, — маса ядра атома водню. Оскільки маса електрона набагато менша за масу ядра, то поправка невелика.
Чисельне значення сталої Рідберґа дорівнює (CODATA-2012):
- = 1.0973731568539(55) × 107 м−1
В одиницях енергії
В квантовій механіці частіше використовується значення сталої Рідберґа в одиницях енергії
- ,
де α — стала тонкої структури, — маса електрона, c — швидкість світла.
Чисельне значення: Шаблон:Рамка
- = 13.6056923(12) еВ,
де h — стала Планка, c — швидкість світла.
Це значення використовується як одиниця енергії — рідберґ. Один рідберґ дорівнює половині гартрі.
Назва
Стала завдячує своєю назвою шведському фізику Йоганнесові Рідберґові, який запропонував формулу, що описує спектр атома водню.
Див. також
Джерела
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0