Квантовий рух у прямокутній потенційній ямі

Матеріал з testwiki
Версія від 09:13, 29 серпня 2023, створена imported>Zviribot (Cat-a-lot: Moving from Category:Квантова механіка to Category:Квантово-механічні потенціали за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деякі траєкторії руху частки в одномірному ящику згідно з механікою Ньютона (A), та згідно з рівнянням Шредінгера та квантовою механікою (B-F). У випадку (B-F), горизонтальна вісь відображає позицію частки, а вертикальні осі - реальну частину (голубі) та уявну частину (червоні) хвильової функції. Стани (B,C,D) відображають енергетичні стани, проте (E,F) - ні.

Квантовий рух у прямокутній потенційній ямі - задача квантової механіки що вивчає рух частинки в потенціальній ямі прямокутної форми та з нескінченно високими стінками.

Задача знаходження стаціонарних станів руху частки маси μ в зовнішньому потенціальному полі зводиться до знаходження власних значень оператора енергії, тобто до розв'язку рівняння Шредінгера:


{Δ2+2μ2[EU(r)]}ψ=0.


Це рівняння є лінійним диференційним рівнянням другого порядку. Точні аналітичні розв'язки можуть бути знайдені тільки для деяких видів оператора потенційної енергії. Очевидно, що задача знаходження хвильових функцій рівняння Шредінгера у випадку прямокутної потенційної ями належить до найпростіших, і тому для неї можна знайти точні аналітичні розв'язки. В цьому випадку хвильова функція має розриви в точках стрибкоподібної зміни потенціальної енергії. Тому в цих точках необхідно проводити зшивання хвильових функцій, щоб забезпечити їх неперервність. Якщо енергія частки обмежена і стрибок потенційної енергії на поверхні розриву скінченний, то із рівняння Шредінгера випливає необхідність неперервності і ψ на поверхні розриву. Таким чином, граничні умови на поверхні σ зі скінченним стрибком потенціалу зводяться до вимоги:

ψ та ψ неперервні на σ

Одновимірна прямокутна яма

Розглянемо частинку, яка рухається в потенціальному полі прямокутної форми:

U(x)={0,a/2xa/2,U0,x<a/2,x>a/2

В цьому випадку рівняння Шредінгера зводиться до одновимірного рівняння:

{d2dx2+2μ2[ϵU(x)]}ψ(x)=0.

В цьому випадку, внаслідок симетричного вибору системи координат, потенційна енергія та оператор Гамільтона інваріантні відносно перетворення інверсії xx, і тому всі стаціонарні стани відносяться або до станів позитивної парності, або до станів з негативною парністю. Такий вибір системи координат у значній мірі спрощує розв'язок задачі, оскільки досить знайти розв'язок тільки для області позитивних значень x, тобто в області 0x<. Хвильові функції станів негативної парності повинні приймати нульове значення в точці x=0; для станів позитивної парності при x=0 повинна приймати нульове значення похідна хвильової функції по координаті.

Будемо відраховувати енергію відносно "дна" потенціальної ями, тоді енергія ϵ0. Розглянемо значення енергії ϵ<U0. Нехай далі:

k2=2μϵ2,γ2=2μ2(U0ϵ).

Тоді одновимірне рівняння Шредінгера можна переписати у вигляді:

(ab+k2)ψI,0xa/2;

(abγ2)ψI,;xa/2;

Скінченні розв'язки ψII при x можна записати у вигляді

ψII=Aeγx.

А розв'язки ψI, які відповідають станам позитивної парності, будуть:

ψI(+)=Bcoskx.

Для станів негативної парності маємо:

ψI()=Csinkx

Розглянемо спершу стани позитивної парності. Із умови неперервності ψ та dψdx в точці x=a/2 випливає два однорідних рівняння для визначення A та B:

Bcos(ka/2)=Aeγa/2,

Bsin(ka/2)=γkAeγa/2.

Ця система рівнянь має відмінні від нуля розв'язки тільки при умові:

ktan(ka/2)=γ=2μU02k2.

Оскільки тангенс є періодична функція із періодом π, то це рівняння можна перетворити до вигляду:

ka=nπ2arcsin(k2μU0)

де n=1,3,; значення арксинуса необхідно брати в інтервалі 0,π/2. Останнє рівняння є трансцендентним по формі і визначальним для позитивних значень хвильового числа k. Тому можливі рівні енергії, які відповідають станам з позитивною парністю. Оскільки аргумент арксинуса не може перевищувати 1, то значення k можуть лежати тільки в інтервалі 0k2μU0. Значення kn, що задовольняють це рівняння при n=1,3,; відповідають точкам перетину прямої ka та монотонно спадаючих кривих

ζn(k)=nπ2arcsin(k2μU0)..

Особливо простий вигляд мають розв'язки останнього рівняння для нескінченно великих значень U0 (U0ϵ). У цьому разі

arcsin(k2μU0)0

та πan, де n=1,3,; При цьому енергія частки

ϵn(+)=π222μa2n2, n непарне.

Хвильові функції ψII=0. А хвильові функції всередині ями, нормовані умовою:

a/2a/2|ψI|2dx=1,

мають вигляд

ψI(+)=2acos(πnax), n непарне.

Для станів з негативною парністю умови неперервності ψ та dψdx у точках x=a/2 приводять до системи рівнянь:

Csinka/2=Aeγa/2,

Ccoska/2=γkAeγa/2,

Із умови розв'язності цієї системи рівнянь маємо:

kcotka/2=γ.

Враховуючи періодичність котангенса, можна отримати рівняння, що за формою збігається з трансцендентним попереднім рівнянням. При n=2,4,6, воно визначає значення kn, які відповідають дискретним станам негативної парності.

Таким чином, дискретні рівні енергії частки в симетричній потенційній ямі виражаються формулою

ϵn=2kn22μa2, де kn визначаються точками перетину прямої ka та монотонно спадаючими функціями рівняння із арксинусом. Значення n=1,3,; відповідають станам позитивної парності, а значення n=2,4,6, відповідають станам негативної парності.

Двовимірна прямокутна яма

Тривимірна прямокутна яма

Література

Посилання

Див. також