Нескінченно мала величина

Матеріал з testwiki
Версія від 23:28, 16 квітня 2024, створена imported>SMZinovyev (Джерела: видалив Фихтенгольц.рос)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нескінченно мала величиначислова функція або послідовність, яка прямує до нуля.

Обчислення нескінченно малих — обчислення з нескінченно малими величинами, при яких результат розглядається як нескінченна сума нескінченно малих. Обчислення нескінченно малих складає основу диференціювання та інтегрування.

Нескінченно мала

Означення

Послідовність an називається нескінченно малою, якщо limnan=0. Наприклад, послідовність чисел an=1n — нескінченно мала.

Це ж означення можна викласти і в іншому формулюванні. Послідовність an називається нескінченно малою, якщо вона по абсолютному значенню стає і залишається меншою як завгодно малого наперед заданого числа ε > 0, починаючи з деякого місця.

Жодне число окрім нуля не може бути віднесене до нескінченно малих величин.

Властивості нескінченно малої

  • Алгебраїчна сума декількох нескінченно малих величин є також величина нескінченно мала
  • Різниця двох нескінченно малих величин є величина нескінченно мала
  • Добуток обмеженої змінної величини на нескінченно малу є величина нескінченно мала
  • Відношення двох нескінченно малих величин - невизначеність

Границя нескінченно малої

Постійне число а називається границею послідовності xn, якщо різницею між ними є нескінченно мала величина.

Інші означення нескінченно малої

Функція називається нескінченно малою в околі точки x0, якщо limxx0f(x)=0.

Функція називається нескінченно малою на нескінченності, якщо limx+f(x)=0 або limxf(x)=0.

Також нескінченно малою є функція, що являє собою різницю функції і її границі, тобто якщо є limx+f(x)=a, то f(x)a=α(x) , limx+(f(x)a)=0.

Інфінітезимальнийматематичний термін, що вживається, як синонім поняття «нескінченно малий»

Класифікація нескінченно малих величин

Порівняння нескінченно малих

Нескінченно малі величини порівнюють між собою по характеру їх наближення до нуля.

  • Якщо відношення βα (а з ним і αβ) мають скінченну і відмінну від нуля границю, то нескінченно малі α та

β вважаються величинами одного порядку.

  • Якщо ж відношення βα само виявляється нескінченно малою (а зворотне відношення αβ нескінченно великою), то нескінченно мала β вважається величиною вищого порядку малості, ніж нескінченно мала α, та одночасно нескінченно мала α буде нижчого порядку малості, ніж нескінченно мала β.

Якщо нескінченно мала β виявляється вищого порядку, ніж нескінченно мала α, то цей факт записують так: β=o(α)

Шкала нескінченно малих

При потребі в точнішій порівняльній характеристиці поводження нескінченно малих, у виразі їх порядків числами, вибирають в ролі "еталона" одну з нескінченно малих, її називають основною. Далі зі ступенів основної нескінченно малої α (будемо вважати, що α>0) з різними додатніми показниками, αk, складають як би шкалу для оцінки нескінченно малих складнішої природи.

  • Домовляються вважати нескінченно малу β величиною к-го порядку (відносно основної нескінченно малої α), якщо β та αk (k > 0) будуть величинами одного порядку, тобто якщо відношення βαk має кінцеву та відмінну від нуля границю.

Еквівалентні нескінченно малі

  • Нескінченно малі α та β вважаються еквівалентними (в знаках αβ), якщо їх різниця γ=βα є величиною вищого порядку, ніж кожна з нескінченно малих α та β:

γ=o(α) та γ=o(β)

Розглянемо дві еквівалентні нескінченно малі α та β, так що β=α+γ, де γ=o(α). Якщо наближено припустити β=α, то - в міру зменшення обох величин - прагне до нуля не тільки абсолютна похибка цієї заміни, позначена як |γ|, але і відносна похибка, що дорівнює |γα|. Іншими словами, при достатньо малих значеннях α та β можна зі скільки завгодно великою відносною точністю взяти, що β=α. На цьому базується, при наближених викладках, заміна складних нескінченно малих еквівалентними їм простими.

Друге означення еквівалентності (рівносильне першому):

  • Для того, щоб дві нескінченно малі α та β були еквівалентні, необхідно та достатньо, щоб було limβα=1

Доведення:

Нехай спочатку виконується дане співвідношення, так що

δ=βα1 0

Тоді

γ=βα=δ*α

буде величиною вищого порядку, ніж α, тому що

limγα=limδ=0

Обернено, нехай тепер α та β еквівалентні, тобто γ=βα нескінченно мала вищого порядку, ніж α. Наслідком цього маємо

βα1=γα 0, звідкіля βα 1

Що і потрібно було довести.

Виокремлення головної частини

Якщо вибрана основна нескінченно мала α, то найпростішими нескінченно малими будемо вважати величини вигляду c*αk, де с - постійний коефіцієнт і k > 0. Нехай нескінченно мала β буде k-го порядку відносно α, тобто

limβαk=c

Де с - скінченне та відмінне від нуля число. Тоді

limβcαk=1

і нескінченно малі α та β виявляються еквівалентними: βcαk.

Ця найпростіша нескінченно мала cαk, еквівалентна даній нескінченно малій β, називається її головною частиною (або головним членом)

Див. також

Шаблон:Вікіцитати1

Джерела

Шаблон:Великі числа