Наближення сильного зв'язку

Матеріал з testwiki
Версія від 13:35, 19 листопада 2023, створена imported>Buruneng (вікіфікація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Методи розрахунку електронної структури Наближення сильного зв'язку — математичний метод розв'язку рівняння Шредінгера для знаходження енергетичних рівнів електронів у кристалічному твердому тілі в одноелектронному наближенні, в якому хвильова функція електрона будується як лінійна комбінація хвильових функцій атомів.

Гамільтоніан, що описує рух електрона в періодичному потенціалі в твердому тілі, можна записати у вигляді

H^=22mΔ+nV(𝐫𝐚n),

де  — приведена стала Планка, m — маса електрона, V(𝐫𝐚n) — потенціальна енергія електрона, зумовлена взаємодією з n-тим атомом, 𝐚n — радіус-вектор n-го вузла.

Якщо функція ϕ(𝐫) є власною функцією гамільтоніана

H^0=22mΔ+V(𝐫),

із енергією 0, то в рамках методу сильного зв'язку хвильову функцію кристала шукають у вигляді

ψ𝐤=nϕ(𝐫𝐚n)ei𝐤𝐚n,

який задовільняє умові теореми Блоха

Наближення сильного зв'язку застосовують тоді, коли інтегралом перекриття функцій ϕ, локалізованих на різних вузлах кристалічної ґратки можна знехтувати:

ϕ(𝐫𝐚n)ϕ(𝐫𝐚n)dV0 при nn.

Тоді закон дисперсії для електронних рівнів запишеться у вигляді

(𝐤)=0+nnwnnei𝐤𝐚n,

де

wnn=ϕ*(𝐫𝐚n)V(𝐫𝐚n)ϕ(𝐫𝐚n)dV.

Аналогічну процедуру можна провести з будь-якою атомною орбіталлю. Як наслідок атомний енергетичний рівень 0 розщеплюється при взаємодії електрона з іншими атомами кристала у вузьку зону.

Наближення найближчих сусідів

Атомні орбіталі ϕ швидко спадають із віддаллю, тож величини wnn, які визначають ймовірність перестрибування електрона з одного вузла кристалічної ґратки на інший, можна вважати відмінними від нуля тільки для найближчих вузлів.

Наприклад, для простої кубічної ґратки з періодом a закон дисперсії електронних станів запишеться у вигляді

(𝐤)=0+2w(coskxa+coskya+coskza).

Величина 2w визначає ширину зони.

Застосування

Наближення сильного зв'язку широко використовується в квантовій теорії твердого тіла, а також у квантовій хімії, де аналогічний метод часто називають методом Гюкеля.

Див. також

Джерела

Шаблон:Physics-stub