Нотація Ньютона

Нота́ція Нью́тона —— спосіб запису математичних похідних.

У нотації Ньютона степінь похідної відповідає кількості крапок (чи рисок), що стоять безпосередньо над назвою функції. Такий запис визначається як:

$\dot{x}=\frac{dx}{dt}$

$\ddot{x}=\frac{d^{2}x}{d{t}^2},$

і т.д.

Оскільки використання нотації Ньютона стає незручним для похідних вищих ступенів, вона найширше використовується у механіці та інших предметах інженерії, де похідні високих степенів використовуються доволі рідко.

Ісаак Ньютон не розвинув певної стандартної нотації для інтегрування, натомість використував багато різноманітних форм запису. Широкого ж застосування для запису інтегрування у математиці набула нотація Лейбніца.