Трикутник Паскаля

Матеріал з testwiki
Версія від 06:01, 21 квітня 2023, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20230420sim)) #IABot (v2.0.9.3) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перші п'ять рядів трикутника Паскаля

Трикутник Паскаля — це геометрично, на зразок трикутника, розміщені біноміальні коефіцієнти. Це математичне поняття названо на честь Блеза Паскаля. Таку назву вживають переважно в західному світі, адже математики Індії, Персії, Китаю та Італії знали цей трикутник ще за кілька століть перед Паскалем.

Ряди трикутника Паскаля умовно пронумеровані згори, починаючи з нульового, й числа в нижньому ряді відносно чисел у попередньому ряді завжди розміщені ступінчасто й навскіс. Побудувати цей трикутник просто. Кожне число в кожному ряді одержуємо, додавши два числа, розміщені вгорі (зліва і справа). Якщо зліва або справа немає числа, підставляємо нуль на його місце. Наприклад, перше число в першому ряді 0 + 1 = 1, тоді як числа 1 і 3 в третьому ряді утворюють число 4 в четвертому ряді: 1 + 3 = 4.

Правило Паскаля стверджує: якщо

(nk)=n!k!(nk)!

k-й біноміальний коефіцієнт в біноміальному ряді для (x + y)n, тоді

(nk)=(n1k1)+(n1k)

для будь-якого додатного цілого n і будь-якого цілого k між 0 і n.

Шаблони і властивості

Трикутник Паскаля має багато властивостей і містить багато числових шаблонів.

Кожен кадр представляє рядок трикутника Паскаля. Кожен стовпчик - це число у двійковому вигляді з найменш значимим бітом внизу. Світлі пікселі представляють одинички і темні - нулі.

Рядки

  • Сума елементів кожного рядка є подвоєна сума попереднього. Це тому, що кожен елемент рядка творить два елементи наступного рядка. Сума елементів рядка Шаблон:Mvar дорівнює Шаблон:Math.
  • Добуток елементів рядка, послідовність таких добутків Шаблон:OEIS стосується основи натурального логарифма, e.[1][2] А саме, визначимо послідовність sn так:
sn=k=0n(nk)=k=0nn!k!(nk)!,n0.
Тоді співвідношення послідовних добутків рядків є
sn+1sn=(n+1)!(n+2)k=0n+1k!2n!(n+1)k=0nk!2=(n+1)nn!
і співвідношення цих співвідношень є
(sn+1)(sn1)(sn)2=(n+1n)n,n1.
Правий бік цього рівняння набуває форми визначення e через границю
e=limn(1+1n)n.
  • Значення рядка, якщо кожен елемент розглядати як десятковий розряд ( і числа більші ніж 9 переносити відповідно) є степенем 11 ( Шаблон:Math, для рядка Шаблон:Mvar). Отже, у рядку 2, Шаблон:Math стає 112, тоді як Шаблон:Math у п'ятому рядку стає (після перенесень) 161,051, тобто 115. Цю властивість пояснюють встановлюючи Шаблон:Math у біноміальному розкладі Шаблон:Math, і припасовуючи значення до десяткової системи. Але Шаблон:Mvar можна обрати так, щоб рядки представляли значення в будь-якій основі.
    Зокрема, для Шаблон:Math значення в позиціях залишаються сталими (1позиція=1). Отже, їх можна просто додати.
  • Сума квадратів елементів рядка Шаблон:Mvar дорівнює середньому елементу рядка Шаблон:Math. Наприклад, 12 + 42 + 62 + 42 + 12 = 70. У загальній формі:
k=0n(nk)2=(2nn).
  • Іншим цікавим шаблоном є те, що для будь-якого рядка Шаблон:Mvar, де Шаблон:Mvar є парним, середній елемент мінус елемент на дві позиції ліворуч дорівнює числу Каталана, а саме Шаблон:Mathму числу Каталана. Наприклад: на четвертому рядку, Шаблон:Math, що є третім числом Каталана і Шаблон:Math.
  • Також цікавою властивістю є те, що в рядку Шаблон:Mvar де Шаблон:Mvar це просте число, всі елементи рядка діляться на Шаблон:Mvar. Це можна легко довести, оскільки якщо p, тоді Шаблон:Mvar не має дільників окрім 1 і себе. Кожен елемент трикутника це ціле число, тоді за визначенням (pk)! і k! це дільники p!. Однак, власне Шаблон:Mvar не може з'явитись у дільнику, отже Шаблон:Mvar (або його кратне) повинно залишитись у чисельнику.
  • Парність: Щоб порахувати кількість непарних чисел у рядку Шаблон:Mvar, переведіть Шаблон:Mvar у двійкову систему. Нехай Шаблон:Mvar буде кількістю одиничок у двійковому представленні. Тоді кількість непарних елементів буде Шаблон:Math.[3]
  • Кожен елемент у рядку 2n-1, n ≥ 0, є непарним.[4]
  • Полярність: Інший цікавий шаблон, кожен парний рядок трикутника Паскаля дорівнює нулю, якщо взяти середній елемент, потім відняти цілі наступні біля центрального, тоді додати наступні цілі і т.д. Приклад, рядок 4 такий, 1 4 6 4 1, отже формула буде така 6 - (4+4) + (1+1) = 0, рядок 6 такий 1 6 15 20 15 6 1, тому маємо 20 - (15+15) + (6+6) - (1+1) = 0.

Діагоналі

Діагоналі трикутника Паскаля містять фігурні числа сімплексів:

  • Діагоналі уздовж лівого і правого ребер містять лише 1-ці.
  • Наступні діагоналі містять натуральні числа по порядку.
  • Рухаючись далі, наступна пара діагоналей містить трикутні числа по порядку.
  • Наступна пара діагоналей містить тетраедричні числа по порядку і наступна дає числа п'ятиклітинника.

Загальні шаблони і властивості

Трикутник Серпінського
  • Шаблон отриманий фарбуванням лише непарних чисел у трикутнику Паскаля дуже нагадує фрактал відомий як трикутник Серпінського. Ця схожість стає все більш точною з додаванням нових рядків; при переході до границі, коли кількість рядків наближається до нескінченності, результовний шаблон є трикутником Серпінського.[5] Загальніше, числа можна розфарбовувати різноманітно, відповідно до того чи діляться вони на 3, 4 і т.д.; це дає подібні шаблони.
Трикутник Паскаля викладений на шахівниці дає кількість відмінних шляхів до кожної комірки, якщо дозволені лише кроки праворуч і додолу.
  • Якщо рядки трикутника Паскаля вирівняти по лівому боку, тоді діагональні смуги (виділені кольором) сумуються у числа Фібоначчі.
1
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
1 6 15 20 15 6 1
1 7 21 35 35 21 7 1

Біноміальні коефіцієнти

Трикутник Паскаля визначає коефіцієнти, що виникають при біноміальному розкладі. Наприклад:

(a + b)2 = a2 + 2ab + b2 = 1a2b0 + 2a1b1 + 1a0b2.

Звернемо увагу, що утворені коефіцієнти - це числа в другому рядку трикутника Паскаля. Зазвичай, коли ми підносимо до цілого додатнього степеня n поліном вигляду (a + b) ми маємо:

(a + b)n = c0an + c1an−1b + c2an−2b2 + ... + cn−1abn−1 + cnbn,

де коефіцієнти ci - це числа в n-му рядку трикутника Паскаля. Іншими словами: ci=(ni). Можна побачити, що ми отримали біноміальну теорему. Звернемо увагу, що вся діагональ трикутника справа відповідає коефіцієнту перед bn, наступна діагональ відповідає коефіцієнту перед abn−1 і так далі. Для того щоб побачити, як біноміальна теорема безпосередньо відноситься до трикутника Паскаля розглянемо як рахуються коефіцієнти перед елементом (a + 1)n (де b = 1 ).

(a+1)n=i=0nciai.

Розглянемо:

(a+1)n+1=(a+1)(a+1)n=a(a+1)n+(a+1)n=i=0nciai+1+i=0nciai.

Ці дві суми можуть бути записані наступним чином:

i=0nciai+1+i=0nciai==i=1n+1ci1ai+i=0nciai=i=1nci1ai+i=1nciai+c0a0+cnan+1=i=1n(ci1+ci)ai+c0a0+cnan+1=i=1n(ci1+ci)ai+a0+an+1

Тепер ми маємо вираз для многочленів вигляду (a + 1)n+1 в термінах коефіцієнтів для (a + 1)n.Це і є те, що нам потрібно.

Нагадаємо, що всі числа на діагоналі, що йдуть від верхнього лівого до нижнього правого відповідають коефіцієнтам біля bn. Звідси маємо, що для того щоб знайти будь-який не нульовий або (n+1) коефіцієнт необхідно просумувати елементи які знаходяться у рядку вище зліва та справа. Це основне правило побудови трикутника Паскаля. Цікавим є те, що якщо ми візьмемо a та b рівними одиниці, то (1 + 1)n = 2n. Звідси маємо:

(n0)+(n1)++(nn1)+(nn)=2n.

Іншими словами сума елементів в n-му рядку трикутника Паскаля дорівнює 2n.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. Шаблон:Citation.
  2. Шаблон:Citation.
  3. Шаблон:Citation. Дивись зокрему Теорему 2, яка дає узагальнення для всіх простих модулів.
  4. Шаблон:Citation. Hinz приписує це спостереження книзі 1891 року Франсуа Едуард Анатоль Люка, Théorie des nombres (p. 420).
  5. Шаблон:Cite journal