Метод наведення по трьох точках

Матеріал з testwiki
Версія від 16:57, 25 грудня 2024, створена imported>MonAx (Script: додавання шаблонів впорядкування)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Без джерел Метод трьох точок (метод поєднання, метод накриття цілі) - один із двох триточкових методів наведення керованих ракет (альтернативним є метод випередження), при якому ракета постійно утримується на прямій, що з'єднує станцію наведення з ціллю.

Реалізація цього методу можлива різними технічними засобами:

  • за допомогою командного радіоуправління (ракета утримується на одній лінії з ціллю командами станції наведення)
  • шляхом утримання ракети всередині лазерного або радіопроменя, спрямованого на ціль (метод beam-rider, літер. укр. «Осідланий промінь» )

Процес наведення ракети характеризується системою рівнянь

{εm=εt;βm=βt,

Де εm,βm — Необхідні кут місця та азимут ракети; εt,βt — Кут місця і азимут цілі.

Для наведення ракети на ціль нема потреби у вимірі абсолютних кутових координат ракети та цілі, достатньо знати різницю цих координат.

Метод досить простий у реалізації та забезпечує прийнятну точність наведення в умовах, коли кривизна траєкторії ракети незначна - при стрільбі по цілях які:

  • стаціонарні
  • рухаються з малою швидкістю
  • летять прямо на ЗРК

Метод доцільно застосовувати за неможливості використання інших методів, наприклад, за неможливості вимірювання відстані до цілі.