Рівняння Гамільтона — Якобі

Матеріал з testwiki
Версія від 16:50, 10 березня 2023, створена imported>Lxlalexlxl (вилучено Категорія:Класична механіка; додано Категорія:Теоретична механіка за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Фізична теорія Рівня́ння Гамільто́на — Я́кобі — рівняння у часткових похідних, яке повністю визначає еволюцію гамільтонової системи класичної механіки.

Рівняння формулюється так:

St+(qi,Sqi,t)=0.

Тут (qi,pi,t) — функція Гамільтона для системи із узагальненими координатами qi і узагальненими імпульсами pi, де i пробігає значення від одиниці до кількості ступенів свободи гамільтонової системи n.

Визначення еволюції узагальнених координат та імпульсів

S — це функція узагальнених координат qi і часу, яка має розмірність дії.

Рівняння Гамільтона — Якобі це рівняння в часткових похідних першого порядку відносно функції S. Його розв'язок залежить від f параметрів інтегрування, які можна позначити Qi. Запишемо цей розв'язок у вигляді S(t,qi,Qi). Тоді еволюція узагальнених змінних системи визначається з розв'язку такої системи алгебраїчних рівнянь:

pi=S(t,qi,Qi)qi
Pi=S(t,qi,Qi)Qi

де Pi — це ще n нових параметрів інтегрування.

Теорія відносності

Для вільної частинки в теорії відносності рівняння Гамільтона — Якобі має вигляд:

1c2(St)2(Sx)2(Sy)2(Sz)2=m2c2,

де с — швидкість світла в порожнечі

Загальна теорія відносності

У рамках загальної теорії відносності в рівнянні Гамільтона — Якобі враховується загальний вираз для метрики простору-часу і рівняння набирає вигляду

gijSxiSxj+m2c2=0.

Метрика простору-часу gij визначається в загальному випадку також гравітаційними полями, тож це рівняння справедливе не лише для вільної частинки, а й для частинки в гравітаційному полі.

Значення

Рівняння Гамільтона — Якобі загалом інтегрувати складніше, ніж вихідні рівняння гамільтонової механіки, проте воно є зручним засобом для побудови наближень.

Загальний вигляд рівняння Гамільтона — Якобі нагадує квантовомеханічне рівняння Шредінгера. Доведено, що для макроскопічних тіл рівняння Шредінгера зводиться до класичного рівняння Гамільтона — Якобі (дивіться Квазікласичне наближення).

Див. також

Література