Відбитий броунівський рух

Матеріал з testwiki
Версія від 10:35, 1 вересня 2024, створена imported>TohaomgBot (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії ймовірностей відбитий броунівський рух (або врегульований броунівський рух[1][2] (ВБР) — це вінерівський процес у просторі з відбивними межами[3]. У літературі з фізики цей процес описує дифузію в обмеженому просторі і його часто називають обмеженим броунівським рухом. Наприклад, він може описати рух твердих куль у воді, обмежених між двома стінками[4].

Доведено, що ВБР описують моделі масового обслуговування з інтенсивним трафіком[2], як вперше було запропоновано Кінгманом[5] і доведено Іглехартом і Віттом[6][7].

Означення

d –вимірний відбитий броунівський рух Z є випадковим процесом на +d однозначно визначений

  • d –вимірним вектором дрейфу μ
  • d × d не-сингулярною коваріаційною матрицею Σ і
  • d × d матриця відбиття R[8].

де X ( t ) – необмежений броунівський рух із дрейфом μ та дисперсією Σ, і[9]

Z(t)=X(t)+RY(t)

з Y ( t ) d –вимірним вектором, де

  • Y неперервний і не спадний з Y (0)=0
  • Y j збільшується лише в моменти часу, для яких Zj=0 для j=1,2,,d
  • Z(t)+d,t0.

Матриця відбиття описує поведінку границі. Всередині +d процес поводиться як Вінерівський процес; на межі, "грубо кажучи, Z штовхається в напрямку Rj кожного разу, коли процес стикається з граничною поверхнею {z+d:zj=0}, де R j - j -й стовпець матриці R"[9]. Процес Yj - локальний час процесу на відповідній ділянці границі.

Умови стійкості

Умови стійкості відомі для ВБР у 1, 2 і 3 вимірах. «Проблема класифікації повторюваності для стійкости ВБР у чотирьох і вищих вимірах залишається відкритою»[9]. У спеціальному випадку, коли R є M-матрицею, необхідні й достатні умови стійкості наступні[9]

  1. Rоборотна матриця і
  2. R −1 μ<0.

Граничний і стаціонарний розподіл

Одновимірний випадок

Граничний розподіл (перехідний розподіл) одновимірного броунівського руху, з початком в 0, обмежений позитивними значеннями (єдиний відбивний бар’єр в 0) з дрейфом μ і дисперсією σ 2 записується

(Z(t)z)=Φ(zμtσt1/2)e2μz/σ2Φ(zμtσt1/2)

для всіх t0, (з Φ функцією розподілу нормального розподілу), що дає (для μ<0) при t експоненціальний розподіл[2]

(Z<z)=1e2μz/σ2.

Для фіксованого t розподіл Z(t) збігається з розподілом поточного максимуму M(t) броунівського руху,

Z(t)M(t)=sups[0,t]X(s).

Проте слід памʼятати, що розподіли процесів у цілому дуже різні. Зокрема, M(t) зростає в t, але не стосується Z(t).

Теплове ядро для відбитого броунівського руху при pb :

f(x,pb)=e((xu)/a)2/2+e((x+u2pb)/a)2/2a(2π)1/2

Для поверхні над xpb

Багатовимірний випадок

Стаціонарний розподіл відбитого броунівського руху в багатьох вимірах можна простежити аналітично, якщо існує стаціонарний розподіл продукту, [10] який відбувається, коли процес стабільний і [11]

2Σ=RD+DR

де Д=діаг(Σ). У цьому випадку функція щільності ймовірності [8].

p(z1,z2,,zd)=k=1dηkeηkzk

де ηk=2μk γk / Σ kk і γ=R −1μ. Вирази закритої форми для ситуацій, коли умова форми продукту не виконується, можна обчислити чисельно, як описано нижче в розділі моделювання.

Симуляція

Одновимірний випадок

В однвимірному випадку змодельований процес є абсолютним значенням Вінерівського процесу. Наступна програма MATLAB створює зразок шляху. [12]

% rbm.m
n = 10^4; h=10^(-3); t=h.*(0:n); mu=-1;
X = zeros(1, n+1); M=X; B=X;
B(1)=3; X(1)=3;
for k=2:n+1
    Y = sqrt(h) * randn; U = rand(1);
    B(k) = B(k-1) + mu * h - Y;
    M = (Y + sqrt(Y ^ 2 - 2 * h * log(U))) / 2;
    X(k) = max(M-Y, X(k-1) + h * mu - Y);
end
subplot(2, 1, 1)
plot(t, X, 'k-');
subplot(2, 1, 2)
plot(t, X-B, 'k-');

Помилка, пов’язана з дискретним моделюванням, була визначена кількісно. [13]

Багатовимірний випадок

QNET дозволяє симулювати RBM у стаціонарному стані. [14] [15]

Інші граничні умови

Феллер описав можливі граничні умови для процесу[16][17][18]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist