Підсумовуючі функції

Матеріал з testwiki
Версія від 18:16, 31 серпня 2024, створена imported>TohaomgBot (Згруповано однакові примітки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Без виносок Підсумовуюча функція  — функція, що ставить у відповідність ряду S його значення f(S). Не “класичні” способи для встановлення відповідності ряд–число використовуються в регуляризаціях, теорії чисел (Аналітичне продовження дзета-функції Рімана) та інших областях математики та фізики[1].

Обґрунтування

Важливо розуміти, що знак рівності в, наприклад, n=1n=112[1][2]не означає, що сума натуральних чисел 1+2+3+4+ прямо дорівнює від’ємному дробовому числу.

Визначити суму ряду як границю часткових сум (класичне визначення) було доволі природно, але таке визначення не може дати числовий результат для багатьох рядів (як у прикладі вище).

Альтернативні підсумовуючі функції та поняття регуляризацій в цілому буде легше сприймати, якщо “забути” про класичне визначення і намагатися прирівнювати ряди до чисел на підставі інших “подібностей”.

Розглядаючи ряд

1+2+4+8+

можна помітити, що, якщо помножити його на 2 і додати 1, то ряд перейде в себе ж. Це цікава властивість і точно таку ж властивість має число −1, а інші числа  — ні (зверніть увагу, що при, наприклад, множенні на 4 і додаванні 3 висновок той же)[2][3].

Це, звісно, не строге доведення, але такий приклад дає розуміння того, чому існують альтернативні підсумовуючі функціїю.

Властивості

Для підсумовуючих функцій виконуються наступні властивості:

  • Лінійність: якщо n=0an=A і n=0bn=B, то n=0(αan+βbn)=αA+βB.
  • Регулярність: якщо n=0an=A в класичному сенсі, то n=0an=A і з іншою підсумовуючою функцією.

Залежно від поставленої мети допускається невиконання якоїсь умови вище[4], або накладання додаткових. Але виконання трьох згаданих вище умов уже достатньо, щоб вважати функцію підсумовуючою.

Приклади

Класичне підсумовування

У класичному визначенні шукаємо границю часткових сум. Тобто,

n=0an=limmn=0man.

Наприклад,

n=012n=limmn=0m12n=limm112m112=2.

У такому випадку шукаємо границю середнього арифметичного часткових сум. Тобто,

n=0an=limmn=0mk=0nanm+1.

Наприклад,

n=0(1)n=limmn=0mk=0n(1)km+1=limm2m+3+(1)m4m+4=12.

У такому випадку присвоюємо сумі значення за такою формулою:

n=0an=limx1limmn=0manxn.

Наприклад,

n=1(1)n1n=limx1limmn=1mnxn1=limx11(x1)2=14.

Див. також

Література

  • Hardy, G. H. (2000). Dіvergent serіes. Amerіcan Mathematіcal Socіety, 334.
  • Фихтенгольц, Г. М. (1966). Курс дифференциального и интегрального исчисления. Рипол Классик.