Конференційна матриця

Матеріал з testwiki
Версія від 19:39, 3 серпня 2024, створена imported>Olexa Riznyk (Симетрична конференційна матриця: вікіфікація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці конференційна матриця (або C-матриця) — квадратна матриця C з нулями на діагоналі, та з +1 і 1 поза діагоналлю така, що CTC кратна одиничній матриці I. Отже, якщо матриця має порядок n, то CTC=(n1)I. Деякі автори дають загальніше визначення, вимагаючи наявності нуля в кожному рядку і кожному стовпці, але не обов'язково на діагоналі[1][2].

Конференційні матриці виникли у зв'язку із завданнями телефонії[3]. Їх увів Шаблон:Нп, термін «конференційна матриця» також увів він. Белевич цікавився створенням ідеальної телефонної мережі конференц-зв'язку з ідеальних трансформаторів. Він відкрив, що такі мережі можна подати конференційними матрицями, що й дало їм назву[4]. Конференційні матриці також застосовують у статистиці[5] та еліптичній геометрії[6].

Для n>1 (n завжди парне) існує два види конференційних матриць. Якщо звести конференційну матрицю до нормального вигляду, вона стане симетричною (якщо n ділиться на 4) чи антисиметричною (якщо n парне, але не ділиться на 4).

Нормальний вигляд конференційної матриці

Щоб отримати нормальний вигляд конференційної матриці C, потрібно:

  1. Переставити рядки матриці C так, щоб усі нулі опинилися на діагоналі (якщо використовується загальніше визначення конференційної матриці)
  2. У рядках, перший елемент яких від'ємний, змінити знак у всіх елементів.
  3. Змінити або не змінити знак у елементів першого рядка, щоб вийшла симетрична або антисиметрична матриця.

Отримана такими перетвореннями з конференційної матриці матриця також є конференційною матрицею. Перші елементи кожного рядка крім першого в конференційній матриці нормального вигляду дорівнюють 1 (у першому рядку перший елемент 0).

Симетрична конференційна матриця

Якщо C — симетрична конференційна матриця порядку n>1, то n має бути не лише порівнянним із 2(mod4), але також n1 має бути сумою квадратів двох цілих чисел[7]. Засобами елементарної теорії матриць можна довести[6], що n1 завжди буде сумою квадратів цілих чисел, якщо n2 є степенем простого числа[8].

Для заданої симетричної конференційної матриці C, підматрицю S, отриману викреслюванням із Cпершого рядка та стовпця, можна розглядати як Шаблон:Li деякого графа. Це граф із n1 вершиною, що відповідають рядкам і стовпцям матриці S, дві вершини є суміжними, якщо відповідні елементи матриці S від'ємні. Отриманий граф є строго регулярним і належить до конференційних графів (названих саме через конференційні матриці).

Існування конференційних матриць порядку n, дозволене наведеними вище обмеженнями, відоме тільки для деяких значень n. Наприклад, якщо n=q+1 де q — степінь простого числа, порівнянний з 1(mod4) , то графи Пелі дають приклади симетричних матриць порядку n: як S береться зейделева матриця суміжності графа Пелі. Перші кілька можливих порядків симетричних конференційних матриць n = 2, 6, 10, 14, 18, (не 22, оскільки 21 не є сумою двох квадратів), 26, 30, (не 34, оскільки 33 не є сумою двох квадратів), 38, 42, 46, 50, 54, (не 58), 62 (Шаблон:OEIS); для всіх наведених значень відомо, що симетричні конференційні матриці існують. Для n = 66 питання залишається відкритимШаблон:Коли.

Приклад

Шаблон:Нп конференційна матриця порядку 6 має вигляд:

(0+1+1+1+1+1+10+111+1+1+10+111+11+10+11+111+10+1+1+111+10) ,

решту конференційних матриць порядку 6 можна отримати із даної зміною знака деяких рядків та/або стовпців (а також переставлянням рядків та/або стовпців, якщо використовується загальніше визначення).

Антисиметричні конференційні матриці

Антисиметричні конференційні матриці можна отримати методом Пелі. Нехай q — степінь простого числа із залишком 3(mod4). Тоді існує граф Пелі порядку q, який приводить до антисиметричної конференційної матриці n=q+1. Ця матриця виходить, якщо для S взяти q×q-матрицю з +1 на (i,j)-ій позиції і 1 на (j,i)-ій, якщо існує ребро орграфа з i в j, і нулями на діагоналі. Потім C будується із S, як і в симетричному випадку, але перший рядок складається з недодатних чисел. Отримана в такий спосіб S буде антисиметричною конференційною матрицею.

Цей метод вирішує лише невелику частину проблеми визначення, для яких n, що діляться на 4, існує антисиметрична конференційна матриця порядку n.

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

  • Belevitch, V. (1950), Theorem of 2n-terminal networks with application to conference telephony. Electr. Commun., vol. 26, pp. 231—244.
  • Goethals, J.M., and Seidel, J.J. (1967), Orthogonal matrices with zero diagonal. Canadian Journal of Mathematics, vol. 19, pp. 1001—1010.
  • Seidel, J.J. (1991), ed. D.G. Corneil and R. Mathon, Geometry and Combinatorics: Selected Works of J.J. Seidel. Boston: Academic Press. Several of the articles are related to conference matrices and their graphs.
  • Colbourn, Charles J.; Dinitz, Jeffrey H. (2007) Handbook of Combinatorial Designs, Boca Raton, Florida: Chapman and Hall/CRC Press, ISBN 1-58488-506-8.
  • van Lint, Jacobus Hendricus; Wilson, Richard Michael (2001) A Course in Combinatorics, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-00601-5.
  • Stinson, Douglas Robert (2004) Combinatorial Designs: Constructions and Analysis, New York: Springer, ISBN 0-387-95487-2.
  1. Malcolm Greig, Harri Haanpää, and Petteri Kaski, Journal of Combinatorial Theory, Series A, vol. 113, no. 4, 2006, pp 703—711, Шаблон:DOI
  2. Harald Gropp, More on orbital matrices, Electronic Notes in Discrete Mathematics, vol. 17, 2004, pp 179—183, Шаблон:DOI
  3. Belevitch, pp. 231—244.
  4. Colbourn and Dinitz, (2007), p.19
    van Lint and Wilson, (2001), p.98
    Stinson, (2004), p.200
  5. Шаблон:Стаття
  6. 6,0 6,1 van Lint, J.H., and Seidel, J.J. (1966), Equilateral point sets in elliptic geometry. Indagationes Mathematicae, vol. 28, pp. 335—348.
  7. Belevitch, p.240
  8. Stinson, p.78