Перегляд вихідного коду сторінки Синильна кислота

{{Refimprove|date=серпень 2014}}
{{Речовина
| назва = Синильна кислота
| інші_назви = 
| зображення = Hydrogen-cyanide-2D.png
| зображення2 = Hydrogen-cyanide-3D-balls.png
| систематична_назва = 
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
| абревіатури = 
| номер_CAS = 
| PubChem = 
| назва_MeSH = 
| SMILES = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   C= | H=
|   формула    = 
|   молярна_маса    = 27,0253 г/моль
|   зовнішній_вигляд = безбарвний газ або безбарвна легколетка рідина
|   густина = 0,687 г/см<sup>3</sup>
|   температура_плавлення = −13,4 °C
|   температура_кипіння = 26,7 °C
|   розчинність = 
|   розчинність1 = 
|   розчинник1 = 
|   pKa = 
|   ізоелектрична_точка = 
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = 
|  координаційна_геометрія = 
|  молекулярна_геометрія = [[Лінійна молекулярна геометрія|лінійна]]
|  диполь =  
  }}
| поле4 =
| поле5 =
| поле6 =
| поле7 =
| поле8 =
| поле9 =
| поле10 =
| поле11 =
| поле12 =
| поле13 =
| поле14 =
| поле15 =
}}
[[File:Hydrogen cyanide.jpg|thumb|250px|Ампула чистого рідкого ціаніду водню]]
'''Сини́льна кислота́, ціані́дна кислота́''' також '''ціанід водню'''&nbsp;— кислота із хімічною формулою HCN. Безбарвна, прозора, дуже летка [[рідина]]. Пара її в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п'янкий запах (гіркого мигдалю). Добре змішується з водою. Дуже токсична.

== Фізичні властивості ==

Температура кипіння {{nobr|+26,0 °С}}, замерзання {{nobr|–10,50 °С}}, питома вага&nbsp;— 0,7, густина пари в повітрі&nbsp;— 0,94, леткість при {{nobr|20,50 °С}}&nbsp;— {{nobr|873 г/м³}}, з водою змішується в довільних співвідношеннях, добре сорбується пористими речовинами, добре розчинюється в [[жири|жирах]].

== Отримання ==
{{розширити розділ}}

В лабораторних умовах синильна кислота може бути отримана з [[Гексаціаноферат(III) калію| червоної кров'яної солі]] та розведеної кислоти:<ref>{{Стаття | author = Basset H., Corbet A. S. | title = CLXXI. — The hydrolysis of potassium ferricyanide and potassium cobalticyanide by sulphuric acid | url = https://pubs.rsc.org/en/content/articlelanding/1924/ct/ct9242501358 | journal = Journal of the Chemical Society. Transactions | date = 1924 | volume = | issue = | pages = 1358—1366 | issn = | doi = 10.1039/CT9242501358 }} {{ref-en}}</ref>
: <math>\mathsf{K_3[Fe(CN)_6] + 6HCl \xrightarrow{}\ 3KCl + FeCl_3 + 6HCN{\uparrow}}</math>

== Хімічні властивості ==

При взаємодії з [[Луги (хімія)|лугами]] синильна кислота дає [[ціаніди]], які є більш токсичними і стійкими сполуками.

: HCN + KOH(NaOH) → KCN(NaCN) + H<sub>2</sub>O

Взаємодія з [[хлор]]ом призводить до утворення [[хлорціан]]у, який теж має високу токсичність:

: HCN + Cl<sub>2</sub> → CNCl + HCl

З цього випливає, що проведення [[дегазація|дегазації]] синильної кислоти недоцільно. Із солями дво- і тривалентного заліза утворює [[Берлінська лазур|берлінську лазур]]&nbsp;— ціанисту сіль заліза синього кольору, яка малорозчинна у воді: KFe<sup>+3</sup>[Fe<sup>+2</sup>(CN)<sub>6</sub>].

Реакція може використовуватись для індикації отруйної речовини. Окислювачі синильну кислоту переводять у малотоксичну ціанову кислоту. Цю властивість можна використовувати для хімічної обробки ран.

Із [[сірка|сірко]]вмісними речовинами ([[тіосульфат натрію]]) синильна кислота утворює [[тіоціанати]], а з [[альдегід]]ами і [[кетон]]ами ([[глюкоза]])&nbsp;— [[ціангідрини]].

: НCN + S → НSCN ([[тіоціанатна кислота]])

: [[Файл:Синтез ацетонціангідрину.png|300пкс|]]

Ці сполуки є малотоксичними і ця властивість закладена в основу виготовлення [[антидот]]ів. Ціаніди легко вступають у реакції комплексоутворення із солями важких металів, наприклад із сульфатами [[залізо|заліза]] і [[Мідь|міді]], що використовується при виготовленні хімічного поглинача в сучасних фільтрувальних [[протигаз]]ах.

== Токсичність ==
{{Медпопередження}}
Фізичні властивості синильної кислоти зумовлюють шляхи проникнення отрути до організму. Головний шлях є інгаляційний, тобто у разі застосування синильної кислоти можливі ураження, якщо не застосовувати протигазу. Небезпечними для людини є пара синильної кислоти в концентрації 0,1&ndash;{{nobr|0,12 г/м³}}, яка при експозиції 15&ndash;{{nobr|20 хв.}} спричиняє важке ураження. Смертельними вважаються концентрації:
* 0,2&ndash;0,3 г/м³ при експозиції 5&ndash;{{nobr|10 хв.}}; 
* 0,4&ndash;0,8 г/м³ при експозиції 2&ndash;{{nobr|5 хв.}} 
Вони призводять до швидкої смерті.

При отруєнні через рот смертельними дозами для синильної кислоти є {{nobr|1 мг/кг}}, ціаніду калію&nbsp;— {{nobr|2,5 мг/кг}}, ціаніду натрію&nbsp;— {{nobr|1,8 мг/кг}}.

'''Симптоми:''' судоми, різкий [[ціаноз]] шкіри та слизових оболонок. Через декілька хвилин настає [[смерть]] від зупинки дихання. При дії менших доз з'являються різкий головний біль, [[нудота]], [[блювання]], біль у животі. Зростає загальна слабкість, задишка, серцебиття, [[судоми]]; втрата свідомості. Смерть настає через декілька годин при явищах гострої серцево-судинної недостатності та зупинки дихання.

'''Невідкладна допомога:''' інгаляція ізоамілнітриту (2&ndash;3 ампули)(часто називають амілнітритом), при передозуванні пошкоджує більше гемоглобіну ніж потрібно для реактивації виведених з ладу ферментів клітинного дихання), промивання шлунку через зонд розчином перманганату калію (1:1000) або {{nobr|2,5 %}} розчином тіосульфату натрію. В/в повільно натрію нітрит ({{nobr|10 мл}} {{nobr|1 %}} розчину); під шкіру ефедрин, кордіамін; в/в тіосульфат натрію ({{nobr|50 мл}} {{nobr|30 %}} розчину), метиленовий синій ({{nobr|50 мл}} {{nobr|1 %}} розчину), глюкоза ({{nobr|40 мл}} {{nobr|40 %}} розчину). [[Оксигенотерапія]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3537/kislota-cianidna КИСЛОТА ЦІАНІДНА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316080921/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3537/kislota-cianidna |date=16 березня 2016 }}  // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://ukrmedserv.com/content/view/6337/432/lang,uk/ http://likar.org.ua/content/view/6337/432/lang,uk/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180423045354/http://ukrmedserv.com/content/view/6337/432/lang,uk |date=23 квітня 2018 }}

{{Бойові отруйні речовини}}
{{Бібліоінформація}}

{{inorganic-compound-stub}}

[[Категорія:Неорганічні кислоти]]
[[Категорія:Сполуки вуглецю]]
[[Категорія:Сполуки азоту]]
[[Категорія:Хімічна зброя Першої світової війни‎]]